1Потішайте, потішайте мій нарід, говорить Бог.
2Священики, заговоріть до серця Єрусалиму, потішайте його. Бо сповнилося його упокорення, пропав його гріх. Бо він одержав з господньої руки вдвоє за свої гріхи.
3Голос того, що кричить в пустині: Приготовіть господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога.
4Всяка долина наповниться і всяка гора і горб принизиться, і все криве стане простим і остре гладкими дорогами.
5І зявиться господня слава, і всяке тіло побачить боже спасіння. Бо Господь заговорив.
6Голос того, що говорить: Закричи. І я сказав: Що закричу? Всяке тіло трава, і всяка людська слава як цвіт трави.
7Висохла трава, і цвіт відпав,
8а слово вашого Бога остається на віки.
9Вийди на високу гору, ти, що благовіствуєш Сіонові. Підніми з силою твій голос ти, що благовіствуєш Єрусалимові. Підніміть, не бійтеся. Скажи містам Юди: Ось Бог ваш.
10Ось Господь приходить з силою і рамено з владою, ось його винагорода з Ним і діло перед Ним.
11Як пастир Він пастиме своє стадо і своїм раменом збере ягнят і потішить тих, що мають в лоні.
12Хто зміряв рукою воду і небо долонею і всю землю пригорщею? Хто поставив гори мірою і ліси важками?
13Хто пізнав господний ум, і хто був його помічником, який його повчає?
14Чи з ким Він порадився і той його повчив? Чи хто показав Йому суд? Чи хто показав Йому дорогу розуміння?
15Якщо всі народи були зачислені до краплі з відра і до поперечки ваги, і вважатимуться за плювок.
16А Ливан не вистарчає на спалення, і всі чотириногі не вистарчають на цілопалення,
17і всі народи є як ніщо і за ніщо вважаються.
18До кого ви уподібнили Господа і до якої подоби ви Його уподібнили?
19Чи не мистець зробив образ, який золотар виливши в золоті позолотив його, зробив його на подобу?
20Бо столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає як поставити його образ, щоб не зрушився.
21Не зрозуміли ви? Чи не чули ви? Чи не сповіщено від початку вам? Чи ви не пізнали основи землі?
22Він держить круг землі, і ті, що живуть на ній як саранча, Він поставив небо як покриття і простягнув як шатро, щоб поселитися,
23Він дає володарів як ніщо, щоб володіли, а землю зробив як ніщо.
24Бо не сіятимуть, ані не насядять, ані на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них і вони висохли, і буря їх підніме як полову.
25Тепер, отже, до кого Мене уподібнете і буду прирівняний? Сказав Святий.
26Погляньте на висоту вашими очима і подивіться. Хто це все обявив? Він виводить за числом свій світ, всіх покличе по імені. Від великої слави і в силі кріпості нічого від Тебе не затаїлося.
27Бо не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле. Скрилася моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив.
28І тепер чи ти не зрозумів чи не почув? Бог вічний, Бог, що створив краї землі, не зголодніє, ані не трудитиметься, ані не можна знайти його розум.
29Він дає голодним силу і не зболеним смуток.
30Бо молодші голодуватимуть, і молоді будуть струджені, і вибрані будуть безсилі.
31А ті, що очікують Бога зодягнуться в силу, виростять крила як в орла, бігтимуть і не трудитимуться, ходитимуть і не зголодніють.