1Горе тим, що завдають вам клопіт, а вам ніхто не завдає клопоту, і той, хто зневажає, вас не зневажає. Підуть геть ті, що зневажають, і передані будуть і змаліють так як міль на одежі.
2Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми поклали надію. Насіння неслухняних стало на загибіль, а наше спасіння в часі смутку.
3Через голос твого страху народи жахнулися від твого страху, і народи були розсіяні.
4А тепер збереться ваш полон від малого і великого. Так наче хто збирає саранча, так насміяться з вас.
5Святий Бог, що живе на висотах, Сіон наповнився суду і праведности.
6За законом передані будуть, наше спасіння в скарбах, там мудрість і вмілість і побожність до Господа. Це є скарби праведности.
7А ось від вашого страху вони злякаються. Ті, яких ви боялися, боятимуться вас. Бо будуть післані гінці, що просять миру, що гірко плачуть просячи мир.
8Бо їхні дороги будуть спустошені. Спинився страх народів, і їхній завіт забирається, і не вважатимете їх за людей.
9Заплакала земля, засоромився Ливан, Сарон став мочарем. Явна буде Галилея і Кармил.
10Тепер встану, говорить Господь, тепер прославлюся, тепер піднімуся.
11Тепер побачите, тепер почуєте. Марна буде сила їхнього духа, огонь вас пожирає.
12І народи будуть спалені як терня спустошене і спалене в полі.
13Почують ті, що далеко, те, що Я зробив, пізнають мою силу ті, що наближаються.
14Відійшли ті беззаконні, що в Сіоні, тремтіння охопить безбожних. Хто вам сповістить, що горить огонь? Хто вам сповістить вічне місце?
15Хто ходить в праведности, хто говорить про правильну дорогу, хто ненавидить беззаконня і неправедність і відмахує руки від дарів, хто тяжкими чинить уха, щоб не почути суд крови, хто примружує очі, щоб не побачити беззаконня,
16цей житиме в високій печері сильного каменя. Йому дасться хліб, і його вода певна.
17Побачите царя зі славою, і ваші очі побачать землю здалека.
18Ваша душа навчиться страху. Де є писарі? Де є радники? Де є той, що числить тих, що виховуються,
19малий і великий нарід? З яким не радилися, ані не знав (нарід) з глибоким голосом, щоб не чув зогиджений нарід, і немає розуму в того, що слухає.
20Ось місто Сіон наше спасіння. Твої очі побачать Єрусалим, багате місто, шатра, які не захитаються, ані не зрушатся кілки його шатра на вічний час, ані не розірвуться його шнури.
21Бо для вас велике імя Господа. Місце для вас буде, ріки й широкі й розлогі рови. Ти не підеш цією дорогою, ані не піде корабель, що пливе.
22Бо мій Бог великий, мене Господь не мине. Суддя наш Господь, Володар наш Господь, цар наш Господь, Цей нас спасе.
23Розірвалися твої шнури, бо не мали сили. Твоя щогла схилилася, щогла не розпустить (вітрил). Не підніме знак, аж доки не буде передана на грабунок. Тому численні кульгаві зроблять грабунок.
24І не скаже нарід, що в них живе: Труджуся. Бо їм відпущено гріх.