1Горе місто Аріїл, проти якого воював Давид. Ви зібрали плоди з року на рік, бо їсте з моавом.
2Бо Я засмучу Аріїл, і мені буде його сила і багацтво.
3І обійду довкруг тебе як Давид і поставлю довкруг тебе частокіл і поставлю вежі довкруг тебе,
4і твої слова будуть упокорені до землі, і твої слова зійдуть до землі. І твій голос буде як тих, що кричать із землі, і до землі знеможе твій голос.
5І багацтво безбожних буде як порох від колеса, і як порох що несеться, і буде нагло як хвилина часу
6від Господа Саваота. Бо будуть відвідини з громом і трясінням і великим голосом, буря, що несеться, і полумінь огня, що пожирає.
7І багацтво всіх народів, які воювали проти Аріїла, і всіх, що воювали проти Єрусалиму, і всіх, що зібралися проти нього і гноблять його, буде як той, що бачить у сні.
8І будуть так як ті, що в сні пють і їдять, як вони встали і їх сон марний, і так як спраглий, коли сниться що пє, вставши і ще є спрагнений, а його душа марно надіялася, так буде багацтво всіх народів, які воювали проти гори Сіону.
9Послабніть і будьте здивовані і упийтеся не пянким напоєм, ані вином.
10Бо Господь напоїв вас духом покаяння і зажмурить їхні очі і їхніх пророків і їхніх володарів, які бачать скрите.
11І всі ці слова будуть для вас як слова цієї запечатаної книги, яка, як її дадуть людині навченій письма, кажучи: Прочитай це, і скаже: Не можу прочитати, бо вона запечатана.
12І дасться цю книгу в руки людини, що не знає книг, і скажеться їй: Прочитай це. І скаже: Не знаю письма.
13І сказав Господь: Цей нарід приближається до Мене, своїми губами Мене почитають, а їхнє серце далеко віддалене від Мене, даремно ж почитають Мене навчаючи заповіді і повчання людей.
14Через це ось додам змінити цей нарід і зміню їх і знищу мудрість мудрих і сховаю розум розумних.
15Горе тим, що глибоко чинять раду і не через Господа. Горе, ви, що чините раду скрито, і їхні діла будуть в темряві, і скажуть: Хто нас побачив і хто пізнає нас, чи те, що ми робимо?
16Чи не вважатиметесь за глину гончара? Чи місиво скаже тому, що створив: Не ти мене створив? Чи твориво (скаже) тому, що створив: Не розумно ти мене створив?
17Чи ще не мало й буде змінений Ливан як гора Хермел і гора Хермел вважатиметься за ліс?
18І в тому дні глухі почують слова книги, і очі сліпих, ті, що в темряві, і ті, що в імлі, побачать.
19І бідні зрадіють через Господа в радости, і ті з людей, що повірили, наповняться радості.
20Не стало беззаконного, і гордий згинув, і беззаконні вигублені злобою
21і ті, що чинять, щоб люди грішили словом. А всіх, що оскаржують в дверях, поставлять як спотикання, і звели праведного неправедностями.
22Через це так говорить Господь на дім Якова, який Він відділив від Авраама: Яків тепер не завстидається, ані Ізраїль тепер не змінить лиця.
23Але коли їхні діти побачать мої діла, через Мене освятять моє імя і освятять святого Якова і боятимуться Бога Ізраїля.
24І пізнають розум ті, що зведені духом, а ті, що нарікають навчаться послухати, [і ті язики, що заїкуються, навчаться говорити мир.]