1Не радій Ізраїле, ані не веселися так як народи. Томущо ти вчинив розпусту проти твого Бога, ти полюбив дари на всіх токах пшениці.
2Тік і точило їх не пізнали, і вино їм збрехало.
3Вони не поселилися в господній землі. Ефраїм поселився в Єгипті, і в Ассирії їдять нечисте.
4Не полили вино Господеві і не були солодкі до Нього. Жертви їхні наче хліб плачу для них, всі що їдять їх нечисті будуть, томущо їхні хліби для їхніх душ не ввійдуть до господнього дому.
5Що зробите в день зібрання і в день господнього празника?
6Через це ось підуть з єгипетских турбот, і їх прийме Мемфіс, і їх поховає Махмас. Їхнє срібло знищення унаслідить, терня в їхніх поселеннях.
7Прийшли дні пімсти, прийшли дні твоєї віддачі, і буде зло для Ізраїля так як для безумного пророка, чоловіка несеного вітром. Від множества твоєї неправди помножилася твоя безумність.
8Сторож Ефраїма з Богом. Пророк, покручена пастка на всіх його дорогах, вони поставили безумність в господньому домі.
9Вони зіпсулися за днями горба. Він згадає їхні неправедності, пімстить їхні гріхи.
10Я знайшов Ізраїль як виноград в пустині і як сторож в ранній фідзі я побачив їхніх батьків. Вони ввійшли до Веелфеґора і відчужилися на сором, і улюблені стали наче зогиджені.
11Ефраїм полетів наче птах, їхня слава з родів і болів і зачать.
12Томущо коли й вигодують їхніх дітей, будуть обездітнені людьми, томущо й горе їм є, моє тіло з них.
13Ефраїм, як Я побачив, поставили їхніх дітей на полювання, і Ефраїм (готовий), щоб вивести своїх дітей на прошивання (мечами).
14Дай їм Господи. Що їм даси? Дай їм бездітне лоно і сухі груди.
15Всі їхні злоби в Ґалґалі, бо там Я їх зненавидів. Через злоби їхніх задумів Я їх викину з мого дому, не додам їх любити. Всі їхні володарі непослушні.
16Захворів Ефраїм, засушив свої коріння, більше не приніс плоду. Тому то якщо й породять, забю миле їхнього лона.
17Бог їх відкине, бо вони Його не послухалися, і будуть мандрівниками в народах.