1Послухайте це, священики, і сприйміть, доме Ізраїля, і дім царя, слухайте, томущо до вас є суд, бо ви стали засідкою для сторожі, і так як сіть витягнена над Ітавуріоном,
2який поставили ті, що полюють за ловом. Я ж ваш напоумитель.
3Я пізнав Ефраїма, й Ізраїль від Мене не віддалений, томущо Ефраїм тепер розпустував, Ізраїль опоганився.
4Не дали їхні затії, щоб повернутися до їхнього Бога, бо в них є дух розпусти, а Господа вони не пізнали.
5І впокореною буде гордість Ізраїля в його лице, й Ізраїль та Ефраїм будуть знеможені в їхніх неправедностях, і з ними знеможеним стане й Юда.
6З вівцями і телятами підуть шукати Господа і його не знайдуть, бо Він від них звернув,
7томущо вони оставили Господа, бо чужі діти народилися в них. Тепер їх і їхні часті пожере іржа.
8Затрубіть трубою на горбах, видайте голос на високих (місцях), сповістіть в домі Она. Жахнувся Веніямин,
9Ефраїм був на знищення в днях картання. В племенах Ізраїля Я показав вірне.
10Володарі Юди були як ті, що переставляли границі, на них Я пролию як воду мій напад.
11Ефраїм переміг свого противника, потоптав суд, бо почав іти за марними.
12І я як замішання для Ефраїма і як бодило для дому Юди.
13Й Ефраїм побачив свою хворобу і Юда свій біль, і Ефраїм пішов до ассирійців і післав старців до царя Яріма. І він не зміг вас вилікувати, і не спинив у вас біль.
14Томущо Я є як пантер для Ефраїма і як лев для дому Юди. І я схоплю і піду і візьму, і не буде того, хто визволяє.
15І Я піду і повернуся до мого місця, аж доки не пропаде. І шукатимуть моє лице.
16В їхній скорботі рано встануть до Мене кажучи: