1Прийшовши ж Йосиф, сповістив Фараонові, кажучи: Мій батько і мої брати і скот і їхні воли і все їхнє прийшло з ханаанської землі, і ось є в землі Ґесем.
2А з своїх братів взяв пятьох мужів і поставив їх перед Фараоном.
3І сказав Фараон братам Йосифа: Яка ваша праця? Вони ж сказали Фараонові: Раби твої пастухи овець, і ми, і наші батьки.
4Сказали ж Фараонові: Ми прийшли жити в землі, бо немає пасовиська худобі твоїх рабів, бо голод заволодів в ханаанській землі. Тепер, отже, твої раби поселимося в землі Ґесем.
5Сказав же Фараон Йосифові: Хай живуть в землі Ґесем; якщо ж знаєш, що є між ними сильні мужі, постав їх старшинами мого скоту. Прийшли ж до Єгипту до Йосифа Яків і його сини, і почув Фараон цар Єгипету. І сказав Фараон до Йосифа, кажучи: Твій батько і твої брати прийшли до тебе;
6ось єгипетська земля перед тобою; посели твого батька і твоїх братів в найгарнішій землі.
7Ввів же Йосиф свого батька Якова і поставив його перед Фараоном, і поблагословив Яків Фараона.
8Сказав же Фараон Якову: Скільки літ днів твого життя?
9І сказав Яків Фараонові: Дні літ мого життя, які живу, сто тридцять літ. Малі і погані були дні літ мого життя, не досягли днів літ життя моїх батьків, ті дні, які вони жили.
10І Яків, поблагословивши Фараона, вийшов від нього.
11І поселив Йосиф батька і своїх братів і дав їм посілість в єгипетській землі в найкращій землі, в землі Рамесси, так як заповів Фараон.
12І вимірював Йосиф пшеницю батькові і своїм братам і всьому домові свого батька, пшеницю за числом осіб.
13Пшениці ж не було в усій землі, бо голод дуже запанував. Гинула ж від голоду єгипетська земля і ханаанська земля.
14Зібрав же Йосиф всі гроші, що знаходилися в єгипетскій землі і в ханаанскій землі за пшеницю, яку купували і їм вимірював, і вніс Йосиф всі гроші до дому Фараона.
15І забракло грошей в єгипетскій землі і в ханаанскій землі. Пішли ж всі єгиптяни до Йосифа, кажучи: Дай нам хліби, і навіщо вмираємо перед тобою? Бо кінчилися наші гроші.
16Сказав же їм Йосиф: Приведіть вашу скотину, і дам вам хліби за вашу скотину, якщо нестало грошей.
17Привели ж скотину до Йосифа, і Йосиф дав їм хліби за коней і за овець і за волів і за ослів, і прогодував їх хлібами за всю їхню скотину в тому році.
18Скінчився же той рік, і прийшли до нього в наступному році і сказали йому: Чи маємо загинути перед нашим паном? Бо якщо не стало грошей і маєтку і скотини перед тобою пане, і не остається нам нічого перед нашим паном хіба лиш власне тіло і наша земля.
19Щоб отже ми не померли перед тобою і не запустіла земля, купи нас і нашу землю за хліби, і будемо ми і наша земля рабами Фараона. Дай насіння, щоб ми посіяли і жили і не померли, і не запустіла земля.
20І вкупив Йосиф усю єгипетську землю Фараонові. Бо віддавали єгиптяни свою землю Фараонові, бо заволодів над ними голод. І стала земля фараоновою,
21і нарід поставив себе в раби від кінців границі Єгипту до кінців,
22тільки за вийнятком землі жерців; її не вкупив Йосиф, бо даром дав Фараон дар жерцям, і їли дар, який дав їм Фараон. Задля цього не віддали своєї землі.
23Сказав же Йосиф всім єгиптянам: Ось я купив вас і вашу землю Фараонові; сьогодні візьміть собі насіння і сійте землю,
24і дасть вона врожай, (і) дасьте пяту часть Фараонові, а чотири часті будуть вам самим на насіння для землі і для їжі вам і всім, що в ваших хатах.
25І сказали: Ти нас спас, ми знайшли ласку перед нашим паном і будемо рабами Фараона.
26І поклав їм Йосиф заповіт до сьогоднішнього дня в єгипетській землі: дати пяту часть Фараонові, за вийнятком самої землі жерців, вона не була фараоновою.
27Поселився же Ізраїль в єгипетскій землі в землі Ґесем, і успадкували на ній і побільшились і дуже розмножились.
28Пожив же Яків у єгипетскій землі сімнадцять літ. Були дні Якова літ його життя сто сорок сім літ.
29Приближились же дні Ізраїлю померти, і він покликав свого сина Йосифа і сказав йому: Якщо знайшов я ласку перед тобою, поклади твою руку під моє стегно, і зробиш мені милосердя і правду, щоб не поховати мене в Єгипті,
30але лежатиму з моїми батьками, і візьмеш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхньому гробі. Він же сказав: Я зроблю за твоїми словами.
31Сказав же: Покленися мені. І поклявся йому. І поклонився Ізраїль на кінець своєї палиці.