1Вийшла же Діна дочка Лії, яку породила Якову, познайомитися з місцевими дочками.
2І побачив її Сихем син Еммора Хоррей володар землі, і взявши її, спав з нею, і упокорив її.
3І пристав до душі Діни дочки Якова, і полюбив дівицю, і говорив її за задумами дівиці.
4Сказав же Сихем до Еммора свого батька кажучи: Візьми мені цю дівчину за жінку.
5Яків же почув, що син Еммора збещестив його дочку Діну, сини ж його були з його скотом на рівнині, промовчав же Яків, доки вони не прийшли.
6Пішов же Еммор батько Сихема до Якова, щоб говорити до нього.
7Сини ж Якова прийшли з рівнини. Як же почули, мужі засмутилися, і дуже болісним їм було, бо безумство зробив в Ізраїлі з дочкою Якова, і так не буде.
8І сказав їм Еммор, кажучи: Мій син Сихем вибрав душі вашу дочку. Дайте її йому за жінку.
9Посватайтеся з нами; ваші дочки дайте нам і наших дочок беріть вашим синам.
10І жийте в нас, і ось земля широка перед вами. Поселіться і придбайте на ній і обробляйте її.
11Сихем же сказав її батькові і її братам: Хай знайду я ласку перед вами, і що лиш скажете, дамо.
12Розможіть віно дуже і дам, як лиш скажете мені, і дайте мені цю дівчину за жінку.
13Відповіли ж сини Якова з обманою Сихемові і його батькові Емморові, і заговорили до них, томущо обезчестив їх сестру Діну,
14і сказали їм Симеон і Леві брати Діни сини Лії: Не зможемо вчинити цього слова, дати нашу сестру чоловікові, який має кінцеву скіру. Бо це для нас гидота.
15Тоді уподібнимося до вас і поселимося у вас, якщо станете і ви як ми, коли обріжете кожного з вас, що є чоловічого роду,
16і дамо наших дочок вам і візьмемо ваших дочок собі за жінок, і замешкаємо серед вас, і будемо як один нарід.
17Коли ж не вислухаєте нас, щоб обрізатися, взявши наших дочок, відійдемо.
18І сподобалися слова перед Еммором і перед Сихемом сином Еммора.
19І не забарився молодець зробити це слово, бо любив дочку Якова. Він же був найславніший з усіх, що в домі його батька.
20Пішов же Еммор і його син Сихем до брами їхнього міста, і сказали до мужів їхнього міста, кажучи:
21Ці чоловіки мирні з нами. Поселяться на землі і закуплять її, земля ж широка ось перед ними. Візьмемо їхніх дочок собі за жінок і наших дочок дамо їм.
22Лиш тоді уподібняться нам чоловіки, щоб жити з нами, щоб стати одним народом, коли ми обріжимо кожного, що з чоловічого роду, так як і вони обрізані.
23І їх скотина і їх маєтки і чотириногі чи не наші будуть? Тільки тоді уподібнимося їм, і поселяться з нами.
24І вислухали Еммора і його сина Сихема всі, що виходили брамою їхнього міста, і обрізали тіло своєї передньої скіри, кожний, що з чоловічого роду.
25Сталося ж, третого дня коли були в болі, взяли два сини Якова Симеон і Леві, брати Діни, кожний свій меч, і безпечно ввійшли до міста і забили кожного, що з чоловічого роду
26Еммора же і його сина Сихема забили вістрям меча, і взяли Діну з хати Сихема, і вийшли.
27Сини ж Якова напали на побитих і розграбили місто, в якому збещестили їхню сестру Діну,
28і взяли їхні вівці і їхні воли і їхні осли, і все, що було в місті, і все, що було в рівнині.
29І всі їхні тіла і ввесь їхній посуд і їхніх жінок взяли в полон, і ограбили все, що було в місті і все, що було в хатах.
30Сказав же Яків Симеонові і Левієві: Ви мене зробили зненавидженим, так що я є поганим для всіх, що живуть на землі, і в хананеїв і ферезеїв. Я ж є найменший числом, і зібравшись проти мене, вибють мене, і стертий буду я і мій дім.
31Вони ж сказали: Але хіба за розпусницю вважатимуть нашу сестру?