Genesis 29
1 І Яків, випростувавши ноги, пішов до східної землі до Лавана сина Ватуїла Сирійця, до брата ж Ревекки, матері Якова та Ісава.
2 І поглянув, і ось в долині криниця, були ж там три стада овець, що спочивали при ньому. Бо з тієї криниці напували стада. А великий камінь був на отворі криниці,
3 і збиралися туди всі стада і відкочували камінь від отвору криниці і напували овець і клали камінь на отвір криниці на своє місце.
4 Сказав же їм Яків: Браття звідки ви? Вони ж сказали: Ми з Харрану.
5 Сказав же їм: Чи знаєте Лавана сина Нахора? Вони ж сказали: Знаємо.
6 Сказав же їм: Чи здоровий? Вони ж сказали: Здоровий. І ось Рахиль його дочка ішла з вівцями.
7 І сказав Яків: Ще є багато дня, ще не час зібрати худобу; напоївши овець, відійшовши, пасіть.
8 Вони ж сказали: Не можемо, доки не зберуться всі пастухи, і відкотять камінь від отвору криниці, і напоїмо овець.
9 Ще як він їм говорив і Рахиль дочка Лавана ішла з вівцями свого батька. Бо вона пасла вівці свого батька.
10 Сталося ж, як побачив Яків Рахиль, дочку Лавана брата своєї матері, і вівці Лавана брата своєї матері, і приступивши, Яків відкотив камінь від отвору криниці, і напоїв овець Лавана брата своєї матері.
11 І поцілував Яків Рахиль, і крикнувши своїм голосом, заплакав.
12 І сповістив Рахилі, що є братом її батька, і що є сином Ревекки, і побігши, вона сповістила свому батькові за цими словами.
13 Сталося ж, як почув Лаван імя Якова сина його сестри, побіг йому на зустріч, і взявши його, поцілував і ввів його до своєї хати. І він розповів Лаванові всі ці слова.
14 І сказав йому Лаван: Ти є з моїх костей і з мого тіла. І був з ним місяць днів.
15 Сказав же Лаван Якову: Не працюватимеш мені даром, томущо ти є моїм братом. Сповісти мені, яка твоя зарплата.
16 Лаван же мав дві дочки, імя більшій Лія, та імя молодшої Рахиль.
17 Очі ж Лії хворі, Рахиль же гарна на вид і прекрасна на зір.
18 Полюбив же Яків Рахиль, і сказав: Працюватиму тобі сім літ за Рахиль твою молодшу дочку.
19 Сказав же йому Лаван: Краще мені тобі її дати ніж мені її дати іншому мужеві. Живи зі мною.
20 І працював Яків за Рахиль сім літ, і були перед ним наче мало днів, томущо він її любив.
21 Сказав же Яків до Лавана: Віддай мою жінку, бо сповнилися мої дні, щоб я до неї увійшов.
22 Зібрав же Лаван всіх мужів місця і зробив весілля.
23 І був вечір, і Лаван, взявши свою дочку Лію, ввів її до Якова, і Яків ввійшов до неї.
24 Дав же Лаван рабиню Зелфу своїй дочці Лії їй за рабиню.
25 Сталося ж вранці, і ось (це) була Лія. Сказав же Яків Лаванові: Чому ти це мені зробив? Чи не працював я тобі за Рахиль? І чому ти мене обманув?
26 Сказав же Лаван: Не так є у нашому місці, щоб віддати молодшу раніше від старшої.
27 Отже, закінчи цей тиждень, і дам тобі і цю за працю, яку робитимеш у мене ще інших сім літ.
28 Зробив же Яків так, і закінчив той тиждень. І дав йому Лаван Рахиль свою дочку йому за жінку.
29 Дав же Лаван Рахилі своїй дочці Валлу свою рабиню їй за рабиню.
30 І ввійшов до Рахилі. Полюбив же Рахиль більше ніж Лію. І працював йому других сім літ.
31 Побачивши ж Господь, що зненавиджена Лія, відкрив її лоно. Рахиль же була неплідною.
32 І зачала Лія і породила Якову сина; назвала ж імя його Рувим, кажучи: Бо побачив Господь моє впокорення; тепер мене полюбить мій муж.
33 І знову зачала Лія і породила Якову другого сина, і сказала: Бо Господь почув, що я зненавиджена, і додав мені і цього; назвала ж імя його Симеон.
34 І знову зачала і породила сина, і сказала: В нинішний час при мені буде мій муж, бо я породила йому трьох синів, задля цього назвала його імя Леві.
35 І знову зачавши, породила сина, і сказала: Тепер ось ще похвалю Господа, задля цього назвала його імя Юда. І перестала родити.