1Тож кажу я: доки спадкоємець малолітній, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є паном усього.
2Але він - під опікунами й управителями до часу, призначеного батьком.
3Так й ми, доки були дітьми, то були поневолені природними стихіями світу.
4Коли ж виповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, який є під законом,
5аби викупити тих, що під законом, щоб ми одержали усиновлення.
6Оскільки ви є синами, то Бог послав у наші серця Духа свого Сина, що кличе: Авва, Батьку!
7Тому вже ти не раб, а син; а коли син, то й спадкоємець Божий [через Христа].
8Але тоді, не знаючи Бога, ви служили тим, що за природою не є богами.
9Тепер же, пізнавши Бога, - радше, як Бог вас пізнав, - навіщо знову повертаєтеся до немічних і слабких стихій, яким хочете знову, як і колись, служити?
10Ви уважно стежите за днями й місяцями, за порами й роками.
11Боюся за вас: чи не марно я трудився для вас?
12Прошу вас, брати: будьте, як я, бо я такий же, як ви. Нічим ви мене не образили.
13Знаєте, хоч я в немочі тіла звіщав вам раніше благу вістку,
14але ви моєю тілесною спокусою не погордували, не відштовхнули мене, а прийняли мене як Божого ангела, як Ісуса Христа.
15Куди поділося ваше блаженство? Свідчу вам, що якби було можливим, то ви вирвали б свої очі й дали б мені.
16Тому чи ворогом став я вам, кажучи вам правду?
17Не на добро ревнують вони вас, але хочуть вас відлучити, щоб ви їх ревнували.
18Добре ревнувати за добро завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас.
19Діти мої, я знову потерпаю за вас, доки не відобразиться в вас Христос.
20Хотів би я бути з вами сьогодні та змінити свою мову, бо не знаю, що з вами робити.
21Скажіть мені ви, що хочете бути під законом: хіба ви не чули закону?
22Адже написано, що Авраам мав двох синів - одного від рабині, другого від вільної.
23Але той, що від рабині, народився тілесно, а той, що від вільної, - за обітницею.
24Розуміти це треба інакше, бо це - два Завіти: один із Синайської гори Агар, що родить у рабство.
25Агар - це гора Синай в Аравії, відповідає теперішньому Єрусалимові, що перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.
26А горішній Єрусалим - вільний, він є матір'ю для [всіх] нас.
27Бо написано: Звеселися, неплідна, що не родила! Вибухни радістю, заклич ти, що в пологах не корчилася; бо набагато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, що має чоловіка!
28Ви ж, брати, є дітьми обітниці за Ісааком.
29Але як тоді народжений тілесно переслідував духовного, так і тепер.
30А що каже Писання? - Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не буде спадкоємцем нарівні з сином вільної.
31Отож, брати, ми діти не рабині, а вільної.