1І до мене було господнє слово, що казало:
2Людський сину, пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь, Господь: О пастирі Ізраїля, чи пастирі пасуть себе самих? Чи пастирі пасуть овець?
3Ось ви їли молоко і зодягалися у вовну і ріжете годоване і не пасете моїх овец. Ви не скріплюєте слабке і ви не вилікували хворе і не повязали розбите і не повернули заблукане і не шукали згублене і обклали роботою сильне.
4***
5І мої вівці розсипалися, томущо не було пастирів, і стали їжею для всіх диких звірів.
6І розсіялися мої вівці по всякій горі і по всякому високому горбі і по лиці всієї землі вони розсіялися, і не було нікого, хто шукав би, ані нікого, хто би повертав.
7Через це пастирі, послухайте господнє слово:
8Живу Я, говорить Господь, Господь, томущо мої вівці були на розграблення і мої вівці були на їжу всім звірам рівнини, томущо не було пастирів, і пастирі не шукали моїх овець, і пастирі пасли себе самих, а не пасли моїх овець,
9задля цього, пастирі,
10так говорить Господь: Ось Я проти пастирів і домагатимуся моїх овець з їхніх рук і відставлю їх, щоб не пасли моїх овець, і пастирі більше не пастимуть їх. І вирву моїх овець з їхніх уст, і більше не будуть їм в їжу.
11Томущо так говорить Господь: Ось Я домагатимуся моїх овець і навідаюся до них.
12Так як пастир шукає своє стадо в дні, коли є темрява і хмара посеред розлучених овець, так Я шукатиму моїх овець і заберу їх з усякого місця, куди вони були розсіяні туди в дні хмари і темряви.
13І виведу їх з народів і зберу їх з країн і введу їх до їхньої землі і пастиму їх на горах Ізраїля і в долинах і в усякому поселенні землі.
14Я пастиму їх на доброму пасовиську, і їхні загороди будуть на високій горі Ізраїля. Там спатимуть і там спочинуть з доброю їжею і пастимуться на ситому пасовиську на горах Ізраїля.
15Я пастиму моїх овець і я дам їм спочинок, і вони впізнають, що Я Господь. Так говорить Господь:
16Я шукатиму загибле і поверну те, що заблудило, і обвяжу розбите і скріплю слабке і стерегтиму сильного і пастиму їх судом.
17І ви, вівці, так говорить Господь: Ось Я судитиму між вівцею і вівцею, баранами і козлами.
18І не досить, вам, що на доброму пасовиську ви паслися, і ви топтаєте остале пасовиська вашими ногами? І ви пили стоячу воду і остале розколотили вашими ногами?
19І мої вівці випасли топтане вашими ногами і пили воду заколочену вашими ногами.
20Через це так говорить Господь, Господь: Ось Я судитиму між сильною вівцею і між слабкою вівцею,
21томущо ви розпихаєте ребрами і вашими плечима і ви кололи вашими рогами і відпихали всяке немічне.
22І Я спасу моїх овець, і більше не будуть на розграблення, і судитиму між бараном і бараном.
23І підніму над ними іншого пастиря і він їх пастиме, мого раба Давида, і він буде їхнім пастирем.
24І Я Господь буду їм за Бога, і Давид володарем посеред них. Я Господь сказав.
25І Я завіщаю Давидові завіт миру і знищу поганих звірів з землі, і вони поселяться в пустині і спатимуть в лісах.
26І Я дам їх довкруги моєї гори. І дам вам дощ, дощ благословення.
27І дерева, що на рівнині, дадуть їхній овоч, і земля дасть свою силу, і вони поселяться на їхній землі в надії миру, і впізнають, що Я Господь, коли Я розібю їхнє ярмо. І Я визволю їх з руки тих, що їх гнобили,
28і більше не будуть на розграблення для народів, і звірі землі більше не їстимуть їх. І поселяться в надії, і не буде того, хто злякає їх.
29І Я підніму їм сад миру, і більше не будуть вигублені голодом на землі, і більше не носитимуть погорду народів.
30І впізнають, що Я їхній Господь Бог, і вони мій нарід, дім Ізраїля, говорить Господь.
31Ви мої вівці і вівці мого стада, і Я ваш Господь Бог, говорить Господь.