1І сталося, що в сьомому році, в пятому місяці, в десятому (дні) місяця прийшли мужі з старшин дому Ізраїля запитати в Господа і сіли перед моїм лицем.
2І до мене було господнє слово, що казало:
3Людський сину, заговори до старців дому Ізраїля і скажеш до них: Так говорить Господь: Чи ви приходите мене запитати? Живу Я, хіба Я вам відповім, говорить Господь.
4Чи пімщуся на них пімстою? Людський сину, засвідчи їм про беззаконня їхніх батьків
5і скажеш до них: Так говорить Господь: Від того дня коли Я полюбив дім Ізраїля і відомим став насінню дому Ізраїля і знаний був їм в землі Єгипту і поміг їм моєю рукою, кажучи: Я Господь Бог ваш,
6в тому дні Я поміг їм моєю рукою, щоб вивести їх з єгипетскої землі до землі, яку Я їм приготовив, землі, що пливе молоком і медом, це крижка меду понад всяку землю.
7І Я сказав до них: Кожний хай відкине гидоти своїх очей і в задумах Єгипту не опоганюйтеся. Я Господь Бог ваш.
8І вони відстали від Мене і не забажали Мене послухатися, не відкинули гидоти їхніх очей і не оставили почини Єгипту. І Я сказав вилити мій гнів на них, щоб сповнити мій гнів на них посеред єгипетскої землі.
9І Я зробив, щоб моє імя зовсім не опоганилося перед народами, в яких вони є посеред них, в яких Я відомий став їм перед ними, щоб вивести їх з єгипетскої землі.
10І Я вивів їх з єгипетскої землі і Я повів їх до пустині
11і Я дав їм мої приписи і обявив їм мої оправдання, які як зробить їх людина і житиме в них.
12І Я дав їм мої суботи, щоб були на знак поміж Мною і поміж ними, щоб пізнали їх, томущо Я Господь, що їх освячує.
13І Я заговорив до дому Ізраїля в пустині: Ходитимете в моїх приписах. І вони не пішли і відкинули мої оправдання, які як їх чинитиме людина і житиме в них, і дуже опоганили мої суботи. І Я сказав вилити на них мій гнів в пустині, щоб їх вигубити.
14І Я зробив, щоб ніколи моє імя не було опоганене перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима.
15І Я підняв на них мою руку в пустині раз на все, щоб їх не ввести до землі, яку Я їм дав, землю, що пливе молоком і медом, є крижкою меду понад всяку землю,
16томущо вони відкинули мої оправдання і не ходили в моїх приписах і опоганили мої суботи і ходили за пожаданнями своїх сердець.
17І моє око пощадило їх, щоб їх не вигубити і Я їх не дав на викінчення в пустині.
18І Я сказав до їхніх дітей в пустині: Не ходіть в заповіддях ваших батьків і не бережіть їхні оправдання і не замішуйтеся в їхніх починах і не опоганіться.
19Я ваш Господь Бог, ходитимете в моїх приписах і берегтимете мої оправдання і зробите їх
20і освячуйте мої суботи. І хай буде на знак між Мною і вами, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.
21І вони і їхні діти Мене огірчили, не ходили за моїми приписами, і не берегли моїх оправдань, щоб їх чинити, які як людина чинитиме і житиме в них, і опоганили мої суботи. І Я сказав вилити на них мій гнів в пустині, щоб завершити на них мій гнів.
22І Я зробив, щоб ніяк моє імя не опоганилося перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима.
23І Я підняв на них мою руку в пустині, щоб їх розсипати в народах, розсіяти їх в країнах,
24томущо не зробили мої оправдання і відкинули мої приписи і опоганили мої суботи, і їхні очі були за пожаданнями їхніх батьків.
25І Я дав їм не добрі приписи і оправдання в яких не житимуть в них.
26І Я опоганю їх в їхніх домах коли проходитиму, кожного, що відкриває лоно, щоб їх знищити.
27Через це Я заговорю до дому Ізраїля, людський сину, і скажеш до них: Так говорить Господь: Аж до цього Мене розгнівили ваші батьки їхніми переступами, в яких переступили проти Мене.
28І Я ввів їх до землі, до якої Я підняв мою руку, щоб її їм дати. І вони побачили всякий високий вершок і всяке тінисте дерево і принесли там жертву своїм богам і поставили там милий запах і вилили там свої поливання.
29І Я сказав до них: Чим є Авама (вершок), що ви туди виходите? І назвали імя його Авама аж до сьогоднішнього дня.
30Через це Я сказав до дому Ізраїля: Так говорить Господь: Чи ви не опоганюєтеся в беззаконнях ваших батьків і не розпустуєте за їхніми гидотами?
31І ви опоганюєтеся в первоплодах ваших домів в ваших відлученнях в усіх ваших пожаданнях аж до цього дня. І Я вам відповім, доме Ізраїля? Живу Я, говорить Господь, якщо Я вам відповім, і якщо це піде на ваш дух.
32І не буде так як ви говорите: Будемо як народи і як племена землі, щоб служити деревам і камінню.
33Через це живу Я, говорить Господь, якщо не сильною рукою і високим раменом і розлитим гнівом царюватиму над вами
34і виведу вас з народів і прийму вас з країн, куди ви в них розсіяні, сильною рукою і високим раменом і розлитим гнівом.
35І Я поведу вас в пустиню народів і розсуджуся з вами там лицем до лиця.
36Так як Я розсудився з вашими батьками в пустині єгипетскої землі, так судитиму вас, говорить Господь.
37І переведу вас під моєю палицею і введу вас в числі
38і виберу з вас безбожних і відступників, томущо виведу їх з їхнього поселення, і вони не ввійдуть до землі Ізраїля. І пізнаєте, що Я Господь.
39І ви, доме Ізраїля, так говорить Господь: Кожний відкиньте свої пожадання. І після цього, якщо ви Мене вислухаєте більше не опоганите моє святе імя вашими дарами і вашими похотями.
40Томущо на моїй святій горі, на високій горі, говорить Господь, там Мені послужить ввесь дім Ізраїля до кінця, і Я там прийму і там Я навідаюся до ваших первоплодів і первоплодів відлученого вами в усім вашім освяченні.
41В милому запаху Я вас прийму коли Я виводитиму вас з народів і прийматиму вас з країн, до яких ви були розсіяні в них, і освячуся в вас перед очима народів.
42І пізнаєте, що Я Господь, коли Я виведу вас до землі Ізраїля, до землі, про яку Я підняв мою руку, щоб дати її вашим батькам.
43І там згадаєте ваші дороги і ваші пожадання, в яких ви в них опоганилися, і битимете ваші лиця за всі ваші злоби.
44І пізнаєте, що Я Господь, коли Я вам зроблю так, щоб моє імя не було опоганене в ваших злих дорогах і за вашими зіпсутими починами, говорить Господь.