1Відповів же Мойсей і сказав: Отже, якщо не повірять мені, ані не вислухають мого голосу, бо скажуть, що: Бог не зявився тобі, що скажу їм?
2Сказав же йому Господь: Що це те, що в твоїй руці? Він же сказав: Палиця.
3І сказав: Вкинь її на землю. І він вкинув її на землю, і стала гадиною, і втік Мойсей від неї.
4І сказав Господь до Мойсея: Простягни руку і візьми за хвіст. Отже, простягнувши руку, він взяв за хвіст, і стала палицею в його руці.
5Щоб повірили тобі, що тобі зявився Господь Бог їх батьків, Бог Авраама і Бог Ісаака і Бог Якова.
6Сказав же йому Господь знову: Вложи твою руку за твою пазуху. І він вложив руку за свою пазуху, і вийняв свою руку з-за своєї пазухи і його рука стала наче сніг.
7І сказав: Знову вложи твою руку за твою пазуху. І він вклав руку за свою пазуху, і вийняв її з-за своєї пазухи і знову повернувся колір його тіла.
8Якщо ж не повірять тобі, ані не вислухають голосу першого знаку, повірять тобі (через) голос останнього знака.
9І буде, якщо не повірять тобі (через) ці два знаки, ані не вислухають твого голосу, візьми воду з ріки і вилеєш на сушу, і буде вода, яку візьмеш з ріки, кровю на суші.
10Сказав же Мойсей до Господа: Прохаю, Господи, я не є відповідним від вчора, ані від третього дня, ані від коли ти почав говорити до твого слуги. Я гикавий і повільної мови.
11Сказав же Господь до Мойсея: Хто дав уста людині, і хто створив глуховатого і глухого, сліпого і видющого? Чи не я Господь Бог?
12І тепер іди, і я відкрию твої уста, і я дам тобі, що маєш говорити.
13І сказав Мойсей: Прохаю, Господи, назначи іншого спосібного, якого вишлеш.
14І Господь, розгнівавшись гнівом на Мойсея, сказав: Че не ось твій брат Аарон Левіт? Знаю, що говорячи, говоритиме сам з тобою. Ось і він вийде тобі на зустріч, і побачивши тебе, зрадіє в собі.
15І скажеш йому, і даси мої слова йому в уста. І Я відкрию твої уста і його уста і скажу вам, що зробите.
16І він говоритиме за тебе до народу, і він буде твоїми устами, ти ж будеш для нього в Божих справах.
17І цю палицю, що змінилася в гадину, візьми в твою руку, нею зробиш знаки.
18Пішов же Мойсей, і повернувся до свого тестя Йотора і каже: Піду і повернуся до моїх братів, що в Єгипті, і подивлюся, чи ще живуть. І сказав Йотор Мойсеєві: Іди здоровий.
19А після багатьох тих днів помер єгипетський цар. Сказав же Господь до Мойсея в Мадіямі: Іди, піди до Єгипту, бо померли всі, що шукають за твоєю душею.
20Взявши ж Мойсей жінку і дитину, посадив їх на скотину, і повернувся до Єгипту. Взяв же Мойсей палицю, що від Бога в свою руку.
21Сказав же Господь до Мойсея: Як ти ідеш і повертаєшся до Єгипту, гляди, всі знаки, які Я дав тобі в руки, зробиш їх перед Фараоном. Я ж закаменілим вчиню його серце, і не відішле народу.
22Ти ж скажеш Фараонові: Це каже Господь: Ізраїль - мій первородний син.
23Сказав же Я тобі: Відішли мій нарід, щоб приніс мені жертву. Якщо ж, отже, не бажаєш відіслати їх, гляди, отже, Я убю твого первородного сина.
24Сталося ж в дорозі, в гостинниці, зустрів його господний ангел, і шукав його убити.
25І Сепфора, взявши камінь, обрізала передню скіру свого сина, і припала до ніг і сказала: Спинила кров обрізання мого сина;
26і він відійшов від нього, бо сказала: Спинила кров обрізання мого сина.
27Сказав же Господь до Аарона: Піди на зустріч Мойсеєві до пустині. І він пішов і зустрів його на божій горі, і поцілували один одного.
28І сповістив Мойсей Ааронові всі господні слова, які Він післав, і всі знаки, які йому заповів.
29Пішов же Мойсей і Аарон і зібрали старшин синів Ізраїля.
30І сказав Аарон всі ці слова, які сказав Бог до Мойсея, і зробив знаки перед народом.
31І повірив нарід і зрадів, бо Бог відвідав синів Ізраїля, і, бо побачив їх біль. А схилившись нарід поклонився.