1А третого місяця по виході ізраїльських синів з єгипетскої землі, цього дня пішли до Синайської пустині.
2І піднялися з Рафідін, і пішли до Синайської пустині, і там Ізраїль отаборився напроти гори.
3І Мойсей вийшов на божу гору, і Бог його покликав з гори, кажучи: Так скажеш домові Якова, і сповістиш синам Ізраїля:
4Самі ви побачили, що Я зробив єгиптянам, і Я вас підняв наче на крилах орлів, і Я вас привів до себе.
5І тепер, якщо слухом послухаєте мій голос і збережете мій завіт, будете мені особливим народом зпоміж усіх народів. Бо моєю є вся земля.
6Ви ж будете мені царським священством і святим народом. Ці слова скажеш ізраїльським синам.
7Пішов же Мойсей і покликав старшин народу, і виклав перед ними всі ці слова, які заповів йому Бог.
8Відповів же ввесь нарід однодушно і сказав: Усе, що сказав Бог, зробимо і слухатимемось. Доніс же Мойсей слова народу Богові.
9Сказав же Господь до Мойсея: Ось Я приходжу до тебе в стовпі хмари, щоб почув нарід, як Я розмовляю з тобою, і тобі повірять на віки. Сповістив же Мойсей слова народу Господеві.
10Сказав же Господь до Мойсея: Зійшовши, засвідчи народові, і очисть їх сьогодні і завтра, і хай виперуть одіж;
11і хай будуть готові на третий. Бо третого дня Господь зійде на Синайську гору перед всім народом.
12І розділиш нарід довкола, кажучи: Вважайте, не виходьте на гору і не доторкайтеся десь до неї. Кожний хто доторкнеться до гори, згине смертю.
13Не доторкнеться рука до неї, бо камінням буде закаменована чи застрілена стрілою; чи то скотина, чи то людина, не житиме. Коли голоси і труби і хмара відійде від гори, вони підуть на гору.
14Зійшов же Мойсей з гори до народу і освятив їх, і випрали одіж.
15І він сказав народові: Будьте готові три дні, не входіть до жінки.
16Сталося ж, третого дня, коли світало, були голоси і блискавки і темна хмара на Синайській горі, носився великий голос труби. І перелякався ввесь нарід, що в таборі.
17І вивів Мойсей нарід на зустріч Богові з табору, і стали під горою.
18А Синайська гора вся диміла, томущо зійшов Бог на неї у вогні, і підносився дим наче дим печі. І ввесь нарід дуже перелякався.
19А голоси труби звучали що раз сильніше. Мойсей говорив, а Бог йому відповідав голосом.
20Зійшов же Господь на Синайську гору на вершок гори, і Господь покликав Мойсея на вершок гори, і Мойсей вийшов.
21І сказав Бог до Мойсея, кажучи: Зійди, щоб засвідчити народові, щоб часом не наблизився до Бога, щоб поглянути і не впало багато з них.
22І священики, які наближаються до Бога, хай освятяться, щоб часом Господь не відступив від них.
23І сказав Мойсей до Бога: Нарід не зможе підійти до Синайської гори, бо ти завіщав нам, кажучи: Відділи гору і освяти її.
24Сказав же йому Господь: Іди, зійди, і вийди ти і Аарон з тобою. А священики і нарід хай не намагаються вийти до Бога, щоб Господь не погубив (декого) з них.
25Зійшов же Мойсей до народу і сказав їм.