Esther 1
1 В другому році царювання Артаксеркса великого в першому (дні) ніси сон побачив Мардохей син Яїра, син Семея, син Кісея, з племени Веніямина,
2 чоловік юдей, що мешкав в місті Суси, великий чоловік, що служив в царському дворі.
3 А був він з полону, який захопив в полон Навуходоносор цар Вавилону з Єрусалиму з юдейським царем Єхонієм.
4 І це його сон. І ось голоси і гук, громи і трус, замішання на землі.
5 І ось прийшли два великі дракони оба готові боротися, і їхній голос був великий.
6 І від їхнього голосу кожний нарід приготовився до бою, щоб воювати проти праведного народу.
7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі.
8 І ввесь праведний нарід був затривожений, боячись для себе зла, і приготовилися згинути і закричали до Бога.
9 А від їхнього крику постала наче з малого джерела велика ріка, багато води.
10 Світло і сонце зійшло, і пригноблені піднеслися і пожерли славних.
11 І вставши Мардохей, той, що побачив цей сон, і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким словом бажав його зрозуміти аж до ночі.
12 І спочив Мардохей в дворі з Ґаватом і Тарром двома евнухами царя, що стерегли двір.
13 І він почув їхні думки і дослідив їхні роздуми і довідався, що приготовляються накласти руки на царя Артаксеркса, і він обявив про них цареві.
14 І цар випитав обох евнухів, і як призналися, вони були повішені.
15 І цар записав ці слова на згадку, і Мардохей написав про цю справу.
16 І цар приказав Мардохеєві служити в дворі і дав йому за це дари.
17 Й Аман, син Амадата Вуґея, був славний перед царем. І шукав вчинити зло Мардохеєві і його народові задля двох евнухів царя.
18 І сталося після цих слів в днях Артаксеркса, цей Артаксеркс володів від Індії сто двадцять сімома країнами,
19 в цих днях, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс в місті Суси,
20 в третому році свого царювання зробив прийняття друзям та іншим народам і славним з персів і мидів і володарям над сатрапами.
21 І тоді після того, як він їм показав багацтво свого царства і славу радості свого багацтва впродовж сто вісімдесяти днів,
22 коли ж сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, впродовж шість днів в дворі царського дому,
23 прикрашеному виссоном і льняними (полотнами) гобеленами на виссонових і багряних шнурках, на золотих і сріблих кубах на мармурових і камяних стовпах. (Були) золоті і сріблі лежаки на камяній долівці з смараґдового і пінійського каменя і мармурового каменя і проглядні покривала різнородно прикрашені квітами, довкруги розкладені рожі.
24 (Були) золоті і сріблі і антракінові чаші, мала чаша вартості тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке сам цар пив.
25 А це прийняття не було поставлене за законом, так же забажав цар і заповів економам виконати його бажання і людей.
26 І Астіна цариця зробила прийняття жінкам в царських (приміщеннях) де (був) цар Артаксеркс.
27 А в сьомому дні, веселим ставши, цар сказав Аманові і Вазанові і Таррі і Воразові і Затолтові і Аватазові і Тараві сімом евнухам прислужникам царя Артаксеркса,
28 ввести до нього царицю, щоб її поставити царицею і покласти їй вінець і показати її всім володарям, і народам її красу, бо була красивою.
29 І не послухалася його Астіна цариця, щоб прийти з евнухами. І цар засмутився і розлютився
30 і сказав своїм друзям: Так сказала Астіна, отже зробіть над цим закон і суд.
31 І прийшов до нього Аркесей і Сарсатей і Малисеар володарі персів і мидів, що (були) близько царя, що першими сиділи з царем,
32 і сповістили йому за законами, що треба зробити з царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було приказане царем через евнухів.
33 І сказав Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, але і всіх володарів і вождів царя,
34 бо і їм сказано слова цариці і як вона відповіла цареві. Як, отже, вона відмовила цареві Артаксерксові,
35 так сьогодні інші жінки тиранів володарів персів і мидів, почувши це, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не пошанувати своїх мужів.
36 Отже, якщо цар вважає, хай буде виданий царський приказ, і хай напишеться за законами мидів і персів і хай не буде іншого потрібно, ані хай цариця більше не ввійде до нього, і хай цар дасть її царство жінці кращій від неї.
37 І хай слухаються царського закону, який лиш він видасть в своїм царстві, і так хай всі жінки віддадуть пошану своїм мужам від багатого аж до бідного.
38 І слово сподобалося цареві і володарям, і цар зробив так як сказав Мухей.
39 І він післав по всьому царстві по країнах за їхнім словом, щоб в них був страх в їхніх домах.