1Отже, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно, відповідно до звання, до якого були покликані:
2з усякою покірністю і лагідністю, з великодушністю, терплячи одне одного в любові,
3намагаючись берегти єдність духа в злуці миру.
4Одне тіло й один дух, - як ото ви покликані були в одній надії вашого звання.
5Один Господь, одна віра, одне хрещення,
6один Бог і Батько всіх, який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас].
7Кожному ж з нас дана ласка відповідно до Христового дару.
8Тому сказано: Піднявшись на висоту, ти полонив полон і дав дари людям.
9А що означає піднявшись, як не те, що й [раніше] сходив був до найнижчих місць землі?
10Хто сходив, той і піднявся вище від небес, аби наповнити все.
11Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших проповідниками доброї вістки, а тих - пастирями та вчителями,
12щоб вдосконалити святих для діл служіння, для збудування Христового тіла,
13доки всі не дійдемо до єдности віри й до пізнання Божого Сина, до змужніння досконалого, до міри зростання в нас повноти Христової.
14Аби ми не були більше підлітками, які хитаються і захоплюються всяким вітром науки - за людською підступністю, за лукавством до хитрого блуду.
15А щоб ми були правдомовними в любові, щоб в усьому зросли в тому, який є головою - Христос;
16з нього - все тіло, складене і надійно злучене всякими зв'язками, за мірою чинности кожного окремого члена; він дає зріст тілові на розбудову самого себе в любові.
17Усе це я кажу і свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як [оті] погани, що ходять у марноті свого розуму,
18запаморочені своїм розумуванням, відчужені від Божого життя через те неуцтво, що живе в них, через закам'янілість їхніх сердець.
19Вони, отупівши, піддалися розпусті, щоб із запалом чинити всяке плюгавство.
20Але ви не так пізнали Христа,
21бо ви чули його і в нього навчилися, - адже правда в Ісусі, -
22то треба, щоб ви відкинули стародавню людину з її первісним життям, яка нидіє в оманливих хтивостях,
23а щоб ваш розум оновлювався духом,
24щоб ви зодягалися в нову людину, створену за Богом, за праведністю й святістю правди.
25Тому, відкинувши брехню, кажіть правду кожний до свого ближнього, бо ми є членами одне одного.
26Гніваючись, - не грішіть: сонце хай не заходить у вашому гніві;
27і не давайте місця дияволові.
28Хто крав, хай більше не краде, але краще хай працює, роблячи своїми руками добро, щоб мав що подати тому, хто потребує.
29Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для настанови в потребі, щоб воно дало користь тим, що слухають.
30І не засмучуйте Святого Божого Духа, яким ви запечатані на день викупу.
31Всяке роздратування, і гнів, і лють, і крик, і огуда хай віддаляться від вас разом з усякою злобою.
32Будьте ж добрими одне до одного, милосердими, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!