1Хто знає мудрих? І хто знає розвязку слова? Мудрість людини освічує її лице, і безвстидний своїм лицем буде зненавиджений.
2Зберігай (те, що виходить з) уст царя і відносно слова божої клятви не спішися.
3Підеш від його лиця, не стій в поганому слові. Бо він вчинить все, що лиш забажає,
4оскільки як цар він говорить з владою, і хто йому скаже: Що зробиш?
5Хто береже заповідь не пізнає злого слова, і серце мудрого знає час суду.
6Бо для всякого діла є час і суд, бо знання людини велике в нього.
7Бо немає того, хто знає, що буде, бо хто йому сповістить як буде?
8Немає чоловіка, що має владу над духом, щоб заборонити духові. І не має сили в день смерти, і не має післанництва в війну, і безбожність не спасе того, що її має.
9І я побачив це все і я віддав моє серце на всяке твориво, яке створене під сонцем, те чим чоловік володів над чоловіком, щоб йому вчинити зло.
10І тоді я побачив безбожних, яких несли до гробниць, і пішли з святого місця і похвалили в місті, бо так вчинили. І це ж марнота.
11Бо немає швидкого протиставлення того тим, що погане чинять. Через це заспокоєне було серце людських синів в них, щоб чинити зло.
12Хто згрішив, зробив від тоді зло і довго перед тим. Бо і знаю я, що буде добре тим, що бояться Бога, щоб вони боялися його лиця.
13І не буде добра для безбожного, і не продовжить днів в тіні той, хто не боїться божого лиця.
14Є марнота, що вчинена на землі, бо є праведні з якими стається за ділами безбожних, і є безбожні з якими стається за ділами праведних. Я сказав, що і це марнота.
15І я похвалив веселість, бо немає добра для людини під сонцем, хіба що їсти і пити і веселитися, і воно прийде до нього в його труді в дні його життя, які йому Бог дав під сонцем.
16В цьому я віддав моє серце, щоб пізнати мудрість і побачити плутанину зроблену на землі, бо і в день і в ночі не бачить сна в його очах,
17і я побачив усі божі творива, що людина не зможе знайти твориво зроблене під сонцем. Те, що людина трудитиметься знайти, і не знайде. І те, що мудрий скаже, що впізнав, не зможе знайти.