1І я повернувся і побачив усі пригноблення, що сталися під сонцем. І ось слеза пригноблених, і немає в них потішника, і сила в руках їхніх гнобителів, і немає в них потішника.
2І я похвалив померлих, що вже померли, понад живих, які живуть аж до тепер.
3І кращим від цих обох той, що ще не був, хто не побачив зло, що зроблене з творивом під сонцем.
4І я побачив ввесь труд і всю сміливість творива, бо воно ревнощі чоловіка до свого друга. І це марнота і бажання духа.
5Безумний схрестив свої руки і зїв своє тіло.
6Краще повнота пригорщі спокою понад повноту двох пригорщів труду і бажання духа.
7І я повернувся і побачив марноту під сонцем.
8Є один, і немає другого, немає в нього і сина і брата. І немає кінця всьому його трудові, і його око не насичується багацтвом. І для кого я труджуся і позбуваю мою душу доброти? І це марнота і погана плутанина.
9Два кращі від одного, для яких є добра винагорода в їхньому труді.
10Бо якщо впадуть, один піднімає свого спільника, і горе йому одному, коли впаде і не буде другого, щоб його підняти.
11І якщо заснуть два, і їм тепло. І один як зігріється?
12І якщо скріпиться один, два стануть проти нього, і шнур в три плетений не швидко розірветься.
13Бідний і мудрий раб кращий від старого і безумного царя, який ще не взнав як сприймати.
14Бо вийде з дому кайдан, щоб царювати, бо і в його царстві бідним народився.
15Я побачив всіх, що живуть, що ходять під сонцем, з другим молодцем, що встане замість нього,
16немає кінця всякому народові, всім, які перед ними були. І останні ним не розвеселяться. Бо і це марнота і бажання духа.
17Бережи твою ногу, якою підеш до божого дому, і як ти близько, щоб слухати. Твоя жертва є кращою від дарів безумних, бо вони не знають, що чинять зло.