1І заговорив Мойсей до всього Ізраїля і сказав до них: Послухай Ізраїле оправдання і суди, які я говорю до уш ваших в цьому дні і навчіться їх і стережіться їх чинити.
2Господь Бог ваш заповів вам завіт в Хориві.
3Не вашим батькам заповів Господь цей завіт, але лиш вам, ви тут усі сьогодні живете.
4Лицем до лиця заговорив Господь до вас на горі з поміж огня,
5і я стояв між Господом і вами в тому часі, бо ви злякалися від лиця огня і не вийшли на гору, щоб сповістити вам Господні слова, кажучи:
6Я Господь Бог твій, що вивів тебе з єгипетскої землі з дому рабства.
7Не будуть в тебе інші боги перед моїм лицем.
8Не зробиш собі різбленого, ані ніякої подоби, що на небі вгорі, і що на землі вдолі, і що в водах під землею.
9Не поклонишся їм, ані не послужиш їм, бо Я Господь Бог твій, Бог ревнивий, що віддає гріхи батьків на дітях до третого і четвертого покоління тим, що ненавидять Мене,
10і хто чинить милосердя в тисячу разів тим, що люблять Мене і зберігають мої заповіді.
11Не візьмеш імени Господа Бога твого на даремно. Бо Господь не очистить того, що бере його імя на даремно.
12Зберігатимеш день суботний, щоб його освятити, так як заповів тобі Господь Бог твій.
13Шісь днів працюй і зробиш всі твої діла;
14а сьомого дня субота Господеві Богові твому. Не чинитимеш в ньому ніякого діла, ти і твій син і твоя дочка, твій раб і твоя рабиня, твій віл і твій осел і вся твоя скотина і приходько, що серед твоїх брам, щоб відпочив твій раб і твоя рабиня так як і ти.
15І запамятаєш, що ти був рабом в єгипетскій землі і вивів тебе Господь Бог твій звідти сильною рукою і високим раменом, через це заповів тобі Господь Бог твій зберігати день суботний і освятити його.
16Шануй твого батька і твою матір, так як тобі заповів Господь Бог твій, щоб добре тобі було, і щоб багатоденним був ти на землі, яку Господь Бог твій дає тобі.
17Не чинитимеш перелюбу.
18Не вбиватимеш.
19Не крастимеш.
20Не свідчитимеш ложно проти твого ближнього ложним свідченням.
21Не пожадатимеш жінки твого ближнього. Не пожадатимеш хати твого ближнього, ані його поля, ані його раба, ані його рабині, ані його вола, ані його осла, ані всякого його скоту, ані те, що є ближнього твого.
22Ці слова сказав Господь до всього вашого збору на горі з посеред огня, темряви, чорноти, бурі, голос великий, і не додав. І записав їх на двох камінних таблицях і дав мені.
23І сталося, як почули ви голос з посеред огня, і гора палала огнем, і ви прийшли до мене, всі старшини ваших племен і ваші старші,
24і сказали: Ось Господь Бог наш показав нам свою славу і ми почули його голос з посеред огня; в цьому дні ми побачили, що Бог заговорить до людини, і вона житиме.
25І тепер, щоб ми не померли, бо вигубить нас цей великий огонь, якщо продовжимо ми слухати голос Господа Бога нашого далі, і помремо.
26Бо яке тіло, яке почуло голос живого Бога, що говорить з посеред огня, так як ми, житиме?
27Піди ти і послухай, що скаже Господь Бог наш, і ти нам скажеш все, що лиш скаже Господь Бог наш до тебе, і чинитимемо і послухаємось.
28І почув Господь голос ваших слів, як ви говорили до мене, і сказав Господь до мене: Почув Я голос слів цього народу, що заговорив до Мене. Правильне все, що сказали.
29Хто вчинить, щоб таким було їхнє серце в них, щоб боялися Мене і зберігали мої заповіді всі дні, щоб добре було їм і їхнім синам на віки?
30Іди скажи їм: Поверніться ви до ваших домів,
31ти ж стань тут зі Мною, і скажу тобі заповіді, оправдання і суди, які навчиш їх, і чинитимуть в землі, яку Я даю їм в насліддя.
32І берегтимете чинити так як заповів Господь Бог твій. Не звернеш ні на право, ні на ліво
33за всякою дорогою, яку заповів Господь Бог твій ходити, щоб тобі дати спочинок і щоб добре тобі було і довгоденними були ви на землі, яку унаслідите.