1Навуходоносор цар до всіх народів, племен, і язиків, що є в усій землі: Хай мир вам помножиться.
2Знаки і чуда, які зі мною зробив всевишний Бог, були до вподоби переді мною, щоб вам сповістити,
3які вони великі і сильні. Його царство, вічне царство, і його влада в рід і рід.
4Я Навуходоносор був в моїм домі в добробуті і в процвітанні.
5Я побачив сон, і він мене перелякав, і я жахнувся на моїм ліжку, і видіння моєї голови мене жахнули.
6І мною поставлено припис ввести перед мене всіх мудрих Вавилону, щоб сповістили мені пояснення сну.
7І входили заклиначі, чаклуни, ґазарини, халдеї, і я сказав сон перед ними, і його пояснення вони мені не сповістили,
8аж доки не прийшов Даниїл, якому імя Валтазар по імені мого бога, який має в собі святого божого духа і я перед ним сказав сон.
9Валтазаре володарю заклиначів, про якого я пізнав, що в тобі святий божий дух і всяка таємниця тобі під силу, послухай видіння сна, який я побачив, і скажи мені його пояснення.
10На моїм ліжку я бачив, і ось дерево посеред землі, і його висота велика.
11Дерево стало великим і скріпло, і його висота досягла аж до неба і його тіло до кінців всієї землі.
12Його листя гарне, і його плід великий, і в ньому їжа всіх. І під ним поселювалися дикі звірі, і в його галуззях жили птахи неба, і з нього годувалося всяке тіло.
13Я бачив в нічному видінні на моєму ліжку, і ось ір (післанець) і святий з неба зійшов
14і закликав гучно і так сказав: Зрубайте дерево і виломіть його галузки і струсіть його листя і розсипте його плід. Хай будуть зрушені звірі, що під ним, і птахи з його галуззя.
15Лише оставте ріст його коріння в землі і в залізних і мідяних оковах і в зелені зі зовні, і він спочине в небесній росі, і його часть зі звірами в траві землі.
16Його серце відчужиться від людей і йому дасться серце звіра, і сім часів від нього будуть відчужені.
17Слово через пояснення іра, і вирок слово святих, щоб пізнали ті, що живуть, що Господь є Всевишний над людським царством, і кому лиш захоче, дасть його, і погорджене людьми підніме над ним.
18Це сон, який побачив я цар Навуходоносор, і ти Валтасаре, скажи пояснення, бо всі мудрі мого царства не можуть обяснити мені його значення, ти ж, Даниїле, можеш, бо в тобі святий божий дух.
19Тоді Даніїл, якому імя Валтазар, вийшов з себе на яку одну годину, і його роздуми бентежили його. І цар відповів і сказав Валтазарові, сон і пояснення хай до тебе не поспішиться. І Валтасар відповів і сказав: Пане, сон для тих, що тебе ненавидять і його пояснення для твоїх ворогів.
20Дерево, яке ти побачив, що стало великим і сильним, якого висота досягла до неба і його тіло по всій землі,
21і його листя гарне і його плід численний і в ньому їжа для всіх, під ним жили дикі звірі і в його галуззях поселялися птахи неба,
22є ти, царю, бо ти став великим і сильним і твоя велич стала великою і досягла до неба і твоя влада до кінців землі.
23І оскільки цар побачив іра і святого, що сходив з неба, і сказав: Зрубайте дерево і знищіть його, лише оставте ріст його коріння в землі і залізними і мідяними кайданами і в зелені надворі, і він поселиться в росі неба, і його часть з дикими звірами, аж до сімох часів відчужаться від нього,
24це його посянення царю, і пояснення є Всевишнього, яке досягло мого пана царя,
25і тебе проженуть від людей і твоє помешкання буде з дикими звірами, і тебе годуватимуть травою наче вола, і під росою неба мешкатимеш, і сім часів зміняться над тобою, аж доки не пізнаєш, що Всевишний панує людським царством, і кому лиш захоче, його дасть.
26І томущо сказали: Оставте ріст коріння дерева, твоє царство тобі останеться, від коли лиш пізнаєш небесну владу.
27Через це царю, хай моя рада буде тобі вгодна і очисть твої гріхи в милосердях і твої беззаконня в милосерді до бідних. Може Бог буде довготерпеливий за твої переступи.
28Це все досягло царя Навуходоносора.
29Після дванадцяти місяців в храмі свого царства в Вавилоні, ходячи
30цар відповів і сказав: Чи це не є великий Вавилон, якого я збудував в дім царства у владі моєї сили на честь моєї слави?
31Ще як було слово в устах царя, був голос з неба: До тебе говорять, Навуходоносоре царю, в тебе минуло царство,
32і тебе проженуть від людей, і твоє помешкання з дикими звірами, і тебе годуватимуть травою як вола, і сім часів зміняться над тобою, аж доки не пізнаєш, що Всевишний володіє царством людей, і якщо кому схоче, його дасть.
33Цієї години сповнилося слово на Навуходоносорі, і він був прогнаний від людей і їв траву наче віл, і його тіло було змочене росою неба, аж доки його волосся не стало великим як у левів і його нігті як у птахів.
34І після закінчення днів я Навуходоносор підняв мої очі до неба, і мій розум повернувся до мене, і я поблагословив Всевишнього і Того, що живе на віки, я похвалив і я прославив, бо його влада, вічна влада, і його царство в рід і рід,
35і всі, що живуть на землі, за ніщо вважаються, і Він чинить за його волею в небесній силі і в поселеннях землі, і немає нікого, хто протиставитиметься його руці і Йому скаже: Що ти зробив?
36В тому часі мій розум повернувся до мене, і я прийшов до честі мого царства, і моя подоба повернулася до мене, і мої тиранни і мої вельможі мене шукали, і я скріпився на моє царство, і мені додана була надмірна величність.
37Отже тепер я Навуходоносор хвалю і величаю і прославляю царя неба, бо всі його діла правдиві і його стежки суд, і всіх тих, що ходять в гордості, Він може впокорити.