1В другому році царства Навуходоносора сон приснився Навуходоносорові, і його дух жахнувся, і його сон відбув від нього.
2І цар сказав прикликати заклиначів і чародіїв і чарівників і халдеїв, щоб сповістили цареві його сон, і вони прийшли і стали перед царем.
3І цар сказав їм: Мені приснився сон, і мій дух жахнувся, щоб пізнати сон.
4І сказали халдеї сирійською мовою до царя: Царю, жий на віки. Ти скажи сон твоїм рабам, і ми сповістимо пояснення.
5Відповів цар і сказав халдеям: Від мене відійшло слово. Якщо мені не сповістите сон і його пояснення, ви будете на вигублення, і ваші доми будуть розграблені.
6Якщо ж сон і його пояснення мені сповістите, одержите від мене дари і дарунки і велику пошану. Лише сповістіть мені сон і його пояснення.
7Вони відповіли вдруге і сказали: Хай цар скаже сон своїм рабам, і сповістимо його пояснення.
8Відповів цар і сказав: Поправді я знаю, що ви добавляєте час, оскільки знаєте, що від мене відступило слово.
9Отже, якщо не сповістите мені сон, знаю, що ви задумали сказати переді мною брехливе і зіпсуте слово. Поки не мине час, скажіть мені мій сон, і я пізнаю, що сповістите мені його пояснення.
10Відповіли халдеї перед царем і кажуть: Немає на суші людини, яка зможе сповістити слово царя, оскільки всякий великий цар і володар не питає такого слова в заклинача, чародія і халдея.
11Бо слово, яке цар запитав, тяжке, і немає нікого, хто його сповістить перед царем, але хіба боги, яких помешкання не є з усяким тілом.
12Тоді цар в гніві і великій люті сказав вигубити всіх мудреців Вавилону.
13І вийшов приказ, і вбивали мудрих, і шукали Даниїла і його друзів, щоб вигубити.
14Тоді Даниїл відповів з радою і пізнанням до Аріоха архімаґера царя, який вийшов вигубити мудреців Вавилону:
15Володарю царю, через що вийшло безпощадне рішення від лиця царя? Аріох же сповістив слово Даниїлові.
16І Даниїл ввійшов і благав царя, щоб йому дано час, і він сповістить цареві його пояснення.
17І ввійшов Даниїл до свого дому і сповістив слово Ананієві і Азарієві і Мисаїлові, своїм друзям,
18і вони шукали милосердя в небесного Бога відносно цієї таємниці, щоб не згинули Даниїл і його друзі з іншими мудрецями Вавилону.
19Тоді Даниїлові у видінні вночі була відкрита таємниця. І Даниїл поблагословив небесного Бога
20і сказав: Хай буде благословенне боже імя від віку і аж до віку, бо його є мудрість і розумність.
21І Цей міняє пори і часи, ставить царів і відставляє, Він дає мудрість мудрим і розумність тим, що знають розумність.
22Він відкриває глибоке і сховане, Він знає те, що в темряві, і з Ним є світло.
23Тобі, Боже моїх батьків, визнаюся і хвалю, бо Ти мені дав і тепер Ти мені сповістив те, що ми в Тебе просили і Ти мені сповістив видіння царя.
24І Даниїл прийшов до Аріоха, якого цар поставив, щоб вигубити мудреців Вавилону, і йому сказав: Не вигублюй мудреців Вавилону, а введи мене перед царя, і я сповіщу цареві пояснення.
25Тоді Аріох швидко ввів Даниїла перед царя і сказав йому: Я знайшов чоловіка з синів юдейського полону, який сповістить пояснення цареві.
26І цар відповів і сказав до Даниїла, якому імя Валтасар: Чи ти зможеш мені сповістити сон, який я побачив, і його пояснення?
27І Даниїл відповів перед царем і говорить: Таємниця, яку цар питає, не є для мудреців, чародіїв, заклиначів, ґазаренів, щоб сповістити цареві,
28але лиш для Бога в небі відкривати таємниці і сповіщати цареві Навуходоносорові те, що має статися на кінцях днів. Твій сон і видіння твоєї голови на твому ліжку є це.
29Ти, царю, на твому ліжку, піднялися твої роздуми про те, що має статися після цього, і Той, що відкриває таємниці, сповістив тобі те, що має статися.
30І мені відкрито цю таємницю не мудрістю, що є в мені понад всіх живих, але задля пояснення, щоб розкрити цареві, щоб ти пізнав роздуми твого серця.
31Ти, царю, дивився, і ось один вид, великий той вид і його видіння величаве, воно стало перед твоїм лицем, і його видіння страшне.
32Вид, в якого голова з чистого золота, його руки і груди і рамена сріблі, черево і стегна мідяні,
33голінки залізні, ноги якась часть залізна і якась часть глиняна.
34Ти глядів, аж доки не відрізався камінь з гори без рук і побив вид в залізні і глиняні ноги і розбив його на шматки до кінця.
35Тоді роздробилися одночасно глина, залізо, мідь, срібло, золото і стали наче порох літнього току. І забрало його множество вітру, і його місця не знайдено. І той камінь, що розбив вид, став великою горою і наповнив всю землю.
36Це сон. І скажемо перед царем його пояснення.
37Ти, царю, цар царюючих, якому Бог неба дав сильне і міцне і славне царство
38в усякому місці, де живуть людські сини, і звірі поля і птахи неба, Він дав в твою руку і поставив тебе паном всіх, ти є золота голова.
39І після тебе повстане інше царство, менше від тебе, і третє царство, яке є мідяне, яке судитиме всю землю.
40І четверте царство буде сильне як залізо. Так як залізо розбиває і підкорює все, так воно роздроблює і перемагає все.
41І як ти побачив ноги і пальці, якась часть залізна, а часть глиняна, царство буде розділене, і в ньому буде з залізного кореня, так як ти побачив залізо змішане з глиною.
42І пальці ніг, якась часть залізна, а якась часть глиняна, якась часть царства буде сильна і від себе розібється.
43Томущо ти побачив залізо змішане з глиною, вони будуть змішані в насінні людей, і не пристануть цей до цього, так як залізо не змішується з глиною.
44І в днях тих царів Бог підніме царство неба, яке не буде знищене на віки, і його царство не останеться іншому народові. Воно роздробить і розітре всі царства, і воно підніметься на віки,
45так як ти побачив, що від гори відрубано камінь без рук і він розтер глину, залізо, мідь, срібло, золото. Великий Бог сповістив цареві те, що має статися після цього, і сон правильний, і його пояснення вірне.
46Тоді цар Навуходоносор впав на лице і поклонився Даниїлові і сказав йому принести манаа і ладан.
47І відповівши, цар сказав Даниїлові: Поправді ваш Бог Він є Бог богів і Господь царів і Той, що відкриває таємниці, бо ти зміг відкрити цю таємницю.
48І цар звеличив Даниїла і дав йому великі і численні дари і поставив його над всіма країнами Вавилону і володарем сатрапів над всіма мудрецями Вавилону.
49І Даниїл попросив в царя, і поставив над ділами країни Вавилону Седраха, Місаха, Авденаґо. І Даниїл був у дворі царя.