1Так показав мені Господь, і ось ранній рій саранчати, що приходить, і ось одна гусениця цар Ґоґ.
2І буде, якщо він закінчить пожирати траву землі, і я сказав: Господи, Господи, будь милосердний. Хто підніме Якова? Бо він нечисленний.
3Розкайся над цим, Господи. І це не буде, говорить Господь.
4Так мені показав Господь: і ось Господь закликав суд в огні, і він пожер велику безодню і пожер часть.
5І я сказав: Господи, Господи, спини ж. Хто підніме Якова? Бо він нечисленний.
6Розкайся над цим, Господи. І це не станеться, говорить Господь.
7Так показав мені Господь, і ось хтось стоїть на адамантовій стіні, і в його руці адамант.
8І сказав Господь до мене: Що ти бачиш, Амосе? І я сказав: Адамант. І сказав Господь до мене: Ось Я ставлю адамант посеред мого народу Ізраїля, більше не додам його минути.
9І знищені будуть жертівники сміху, і жертви Ізраїля будуть спустошені, і повстану мечем на дім Єровоама.
10І Амасія, священик Ветиля, вислав до ізраїльського царя Єровоама, кажучи: Проти тебе Амос чинить заколоти посеред дому Ізраїля. Земля не може стерпіти всіх його слів.
11Томущо Амос так говорить: Від меча скінчиться Єровоам, а Ізраїль буде поведений полоненим з своєї землі.
12І сказав Амасія до Амоса: Видючий, іди відійди собі до землі Юди і там жий і там пророкуватимеш.
13А в Ветилі більше не додаси пророкувати, бо це святощі царя і дім царства.
14І Амос відповів і сказав до Амасії: Я не був пророком, ані сином пророка, але я був лиш пастухом і збирачем плодів.
15І Господь взяв мене з овець, і Господь сказав мені: Ходи пророкуй проти мого народу Ізраїля.
16І тепер послухай господнє слово: Ти говориш: Не пророкуй проти Ізраїля і не докучай домові Якова.
17Через це так говорить Господь: Твоя жінка в місті буде розпусницею, і твої сини і твої дочки впадуть від меча, і твоя земля шнурком буде розміряна, і ти скінчишся в нечистій землі, а Ізраїль буде поведений полоненим з своєї землі.