Acts 10
1 У Кесарії [жив] якийсь чоловік на ім'я Корнилій - сотник полку, що звався Італійським.
2 Побожний і богобійний був разом з усім своїм домом, робив численні милостині людям, завжди молився Богові.
3 Побачив він явно у видінні - близько дев'ятої години дня: Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію.
4 Він же, поглянувши на нього, злякався і запитав: Що, Господи? Сказав же йому: Твої молитви і твої милостині згадалися перед Богом.
5 Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, що зветься Петром.
6 Він гостює в якогось кожум'яки Симона, що живе біля моря; [він скаже тобі слова, якими врятуєшся ти і весь дім твій.]
7 Як відійшов ангел, що говорив до нього, покликав двох слуг і одного побожного вояка з тих, що служили йому;
8 розповівши їм усе, послав їх до Йопії.
9 Другого дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро вийшов на горницю помолитися, - о шостій годині.
10 Був голодний, захотів їсти. Поки готували вони, найшло на нього захоплення:
11 побачив відкрите небо і якусь посудину, що опускається [до нього], мов велика скатерка, [прив'язана] з чотирьох країв, [і] спускалася аж до землі.
12 В ній були всі земні чотириногі [звірі], плазуни, небесні птахи.
13 Пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж.
14 Петро сказав: Ніколи, Господи, бо ніколи не їв я нічого поганого, нечистого.
15 І голос знову до нього - вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погань.
16 Це сталося тричі, - і знову піднялася посудина на небо.
17 Коли Петро дивувався сам собі, що б то було за видіння, яке він побачив, - саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про хату Симона, стали перед дверима.
18 Крикнувши, запитали, чи тут перебуває Симон, що зветься Петром.
19 Як Петро роздумував над видінням, сказав йому Дух: Ось, троє людей шукають тебе;
20 встань, зійди і йди з ними, зовсім не вагаючись, бо це я їх послав.
21 Зійшовши, Петро сказав до людей: Я той, кого шукаєте. Яка причина, що спонукала вас прийти?
22 Вони сказали: Корнилій - сотник, чоловік справедливий, який боїться Бога, засвідчений усім народом юдейським, - дістав повеління від святого ангела покликати тебе до своєї хати і послухати від тебе слова.
23 Запросивши, гостинно прийняв їх. Другого дня, вставши, пішов з ними; деякі з братів, що були з Йопії, теж пішли з ним.
24 Назавтра прийшли до Кесарії. Корнилій очікував їх, покликав своїх родичів та близьких друзів.
25 Як увійшов Петро, зустрів його Корнилій - упав до ніг, поклонився.
26 Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж і сам людина.
27 Розмовляючи з ним, увійшов і знайшов багатьох зібраних.
28 Сказав до них: Ви знаєте, що не годиться мужеві - юдеєві приставати або приходити до чужинця; а мені Бог відкрив, щоб жодної людини не називали брудною або нечистою;
29 тому і без вагання прийшов я, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви за мною?
30 Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [постив я]; о дев'ятій годині молився в своїй хаті. І ось муж став переді мною в світлому одязі,
31 сказавши: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
32 Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром; він перебуває в хаті кожум'яки Симона коло моря. [Він прийде й говоритиме до тебе].
33 Отже, я зараз послав по тебе. Ти добре зробив, що прийшов. Нині всі ми стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь наказав тобі.
34 Розтуливши уста, Петро сказав: По правді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,
35 але прийнятним для нього в кожнім народі є той, хто боїться його і чинить справедливість.
36 Він послав синам Ізраїля слово, благовістуючи мир через Ісуса Христа; він є Господь для всіх.
37 Ви знаєте про справу, що сталася по всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван;
38 про Ісуса, який з Назарета, - як помазав його Бог Святим Духом і силою, який прийшов роблячи добро і оздоровляючи всіх поневолених дияволом, - бо Бог був з ним.
39 І ми є свідками всього, що він зробив у околиці Юдеї і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві,
40 Бог підняв його на третій день і дав йому з'явитися,
41 не всім людям, але свідкам, раніше призначеним від Бога, нам, які з ним їли й пили по його воскресінні з мертвих.
42 І він наказав нам проповідувати народові, і засвідчити, що він визначений Богом суддя живих і мертвих.
43 Про нього свідчать усі пророки, що відпущення гріхів дістає його ім'ям кожний, хто вірить у нього.
44 Ще як казав Петро ці слова, зійшов Святий Дух на всіх, що слухали слово.
45 І здивувалися обрізані віруючі, які прийшли з Петром, - що й на поган був дар Святого Духа.
46 Бо чули, як говорили мовами і величали Бога. Тоді сказав Петро:
47 Чи може хто заборонити хреститися водою оцим, що одержали Святого Духа так, як і ми?
48 Велів хрестити їх в ім'я Ісуса Христа. Тоді просили його побути в них кілька днів.