1У Кесарії [жив] якийсь чоловік на ім'я Корнилій - сотник полку, що звався Італійським.
2Побожний і богобійний був разом з усім своїм домом, робив численні милостині людям, завжди молився Богові.
3Побачив він явно у видінні - близько дев'ятої години дня: Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію.
4Він же, поглянувши на нього, злякався і запитав: Що, Господи? Сказав же йому: Твої молитви і твої милостині згадалися перед Богом.
5Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, що зветься Петром.
6Він гостює в якогось кожум'яки Симона, що живе біля моря; [він скаже тобі слова, якими врятуєшся ти і весь дім твій.]
7Як відійшов ангел, що говорив до нього, покликав двох слуг і одного побожного вояка з тих, що служили йому;
8розповівши їм усе, послав їх до Йопії.
9Другого дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро вийшов на горницю помолитися, - о шостій годині.
10Був голодний, захотів їсти. Поки готували вони, найшло на нього захоплення:
11побачив відкрите небо і якусь посудину, що опускається [до нього], мов велика скатерка, [прив'язана] з чотирьох країв, [і] спускалася аж до землі.
12В ній були всі земні чотириногі [звірі], плазуни, небесні птахи.
13Пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж.
14Петро сказав: Ніколи, Господи, бо ніколи не їв я нічого поганого, нечистого.
15І голос знову до нього - вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погань.
16Це сталося тричі, - і знову піднялася посудина на небо.
17Коли Петро дивувався сам собі, що б то було за видіння, яке він побачив, - саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про хату Симона, стали перед дверима.
18Крикнувши, запитали, чи тут перебуває Симон, що зветься Петром.
19Як Петро роздумував над видінням, сказав йому Дух: Ось, троє людей шукають тебе;
20встань, зійди і йди з ними, зовсім не вагаючись, бо це я їх послав.
21Зійшовши, Петро сказав до людей: Я той, кого шукаєте. Яка причина, що спонукала вас прийти?
22Вони сказали: Корнилій - сотник, чоловік справедливий, який боїться Бога, засвідчений усім народом юдейським, - дістав повеління від святого ангела покликати тебе до своєї хати і послухати від тебе слова.
23Запросивши, гостинно прийняв їх. Другого дня, вставши, пішов з ними; деякі з братів, що були з Йопії, теж пішли з ним.
24Назавтра прийшли до Кесарії. Корнилій очікував їх, покликав своїх родичів та близьких друзів.
25Як увійшов Петро, зустрів його Корнилій - упав до ніг, поклонився.
26Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж і сам людина.
27Розмовляючи з ним, увійшов і знайшов багатьох зібраних.
28Сказав до них: Ви знаєте, що не годиться мужеві - юдеєві приставати або приходити до чужинця; а мені Бог відкрив, щоб жодної людини не називали брудною або нечистою;
29тому і без вагання прийшов я, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви за мною?
30Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [постив я]; о дев'ятій годині молився в своїй хаті. І ось муж став переді мною в світлому одязі,
31сказавши: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
32Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром; він перебуває в хаті кожум'яки Симона коло моря. [Він прийде й говоритиме до тебе].
33Отже, я зараз послав по тебе. Ти добре зробив, що прийшов. Нині всі ми стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь наказав тобі.
34Розтуливши уста, Петро сказав: По правді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,
35але прийнятним для нього в кожнім народі є той, хто боїться його і чинить справедливість.
36Він послав синам Ізраїля слово, благовістуючи мир через Ісуса Христа; він є Господь для всіх.
37Ви знаєте про справу, що сталася по всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван;
38про Ісуса, який з Назарета, - як помазав його Бог Святим Духом і силою, який прийшов роблячи добро і оздоровляючи всіх поневолених дияволом, - бо Бог був з ним.
39І ми є свідками всього, що він зробив у околиці Юдеї і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві,
40Бог підняв його на третій день і дав йому з'явитися,
41не всім людям, але свідкам, раніше призначеним від Бога, нам, які з ним їли й пили по його воскресінні з мертвих.
42І він наказав нам проповідувати народові, і засвідчити, що він визначений Богом суддя живих і мертвих.
43Про нього свідчать усі пророки, що відпущення гріхів дістає його ім'ям кожний, хто вірить у нього.
44Ще як казав Петро ці слова, зійшов Святий Дух на всіх, що слухали слово.
45І здивувалися обрізані віруючі, які прийшли з Петром, - що й на поган був дар Святого Духа.
46Бо чули, як говорили мовами і величали Бога. Тоді сказав Петро:
47Чи може хто заборонити хреститися водою оцим, що одержали Святого Духа так, як і ми?
48Велів хрестити їх в ім'я Ісуса Христа. Тоді просили його побути в них кілька днів.