1І Давид сазав: Чи ще є останок з дому Саула і вчиню з ним милосердя задля Йонатана.
2І з дому Саула був слуга й імя йому Сіва, і кличуть його до Давида. І сказав до нього цар: Чи ти Сіва? І він сказав: Я твій раб.
3І сказав цар: Чи ще остався чоловік з дому Саула і вчиню з ним милосердя боже? І сказав Сіва цареві: Ще є син Йонатана, що кульгавий на ноги.
4І сказав цар: Де він? І сказав Сіва до царя: Ось в домі Махіра сина Аміла з Ладавара.
5І цар Давид післав і взяв його з дому Махіра сина Аміла з Ладавара.
6І приходить Мемфівостей син Йонатана, сина Саула, до царя Давида і впав на своє лице і поклонився йому. І сказав йому Давид: Мемфівостей? І сказав: Ось твій раб.
7І сказав йому Давид: Не бійся, бо, чинячи, вчиню з тобою милосердя, задля Йонатана твого батька і поверну тобі кожне поле Саула, батька твого батька, і ти постійно їстимеш хліб при моєму столі.
8І поклонився Мемфівостей і сказав: Хто я твій раб, що ти зглянувся над здохлим псом, подібним до мене?
9І цар покликав Сіву слугу Саула і сказав йому: Все, що є Саула і всього його дому, дав я синові твого пана.
10І працюй для нього на землі, ти і твої сини і твої раби, і принесеш синові твого пана хліби, і він їстиме їх. І Мемфівостей син твого пана постійно їстиме хліб при моєму столі. [І в Сіви було пятнадцять синів і двадцять рабів.]
11І сказав Сіва до царя: За всім, що пан цар заповів мені, його рабові, так вчинить твій раб. І Мемфівостей їв при трапезі Давида так як один з синів царя.
12І в Мемфівостея (був) малий син і йому імя Міха. І всі, що жили в домі Сіви (були) рабами Мемфівостея.
13І Мемфівостей жив в Єрусалимі, бо постійно їв при столі царя. І він був кульгавим на обі свої ноги.