1А були й неправдиві пророки в народі, як і між вами будуть неправдиві вчителі, які внесуть єресі погибелі й відречуться того Владики, що їх викупив, наводячи на себе швидку погибель.
2І багато хто піде за їхніми розпустами, а через них дорога правди буде зневажена.
3І в зажерливості вони ловитимуть вас лесними словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає.
4Бо коли Бог не помилував ангелів, що згрішили, в кайданах темряви вкинув до пекла, щоб зберегти на суд,
5і першого світу не помилував, зберіг восьмого, Ноя, проповідника справедливости, навівши на безбожних світовий потоп,
6спалив міста Содом та Гомору, засудивши їх на знищення, і дав як приклад для майбутніх безбожників,
7а врятував праведника Лота, змученого розбещеним поводженням беззаконних,
8бо праведник, живучи між ними, бачачи й чуючи безбожні діла, день у день краяв праведну душу;
9Господь уміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для кари,
10особливо ж тих, що ходять слідом за нечистою тілесною хтивістю і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати слави,
11тоді як ангели, що силою і міццю більші, не несуть на них зневажливого суду до Господа.
12Вони, як та нерозумна звірина, що з природи призначена на зловлення і загибель, гудять те, чого не розуміють, і в тлінні своїм зітліють,
13прийнявши кару як відплату за несправедливість. Вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзотні, що насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.
14Очі повні перелюбу й безнастанних гріхів; вони зваблюють нестійкі душі, маючи серце, привчене до захланности, вони - діти прокляття.
15Покинувши просту дорогу, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом з Восору, який полюбив несправедливу винагороду,
16а дістав осуд за своє беззаконня: німа під'яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка.
17Вони - безводні джерела та гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.
18Бо висловлюючи марні нісенітниці, вони зваблюють нечистими тілесними хтивостями тих, хто ледве втік від блудників.
19Вони обіцяють їм волю, самі будучи рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб.
20Бо коли ті, що втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа від нечистоти світу, ними ж знову оплутані, є переможними,- і останнє їм гірше від першого.
21Бо краще їм було не пізнати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.
22На них справдилася приказка: пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, обмившись, валяється в багні.