1І після цього прийшли сини Моава і сини Аммона і з ними Мінаї проти Йосафата на війну.
2І прийшли і обявили Йосафатові, кажучи: Проти тебе іде велике множество з другого боку моря з Сирії, і ось є в Асасантамарі [це є Енґадді].
3І Йосафат злякався і дав своє лице, щоб шукати Господа, і заповів піст в усьому Юді.
4І Юда зібрався, щоб шукати Господа, і прийшли з усіх міст Юди, щоб шукати Господа.
5І Йосафат встав в зборі Юди в Єрусалимі в домі Господа перед лицем нового двору
6і сказав: Господи Боже наших батьків, чи Ти не є Богом на небі, і чи Ти не володієш всіма царствами народів і в твоїй руці кріпость сили, і (ніхто) не може проти Тебе встоятися?
7Чи не Ти є той Господь, що вигубив тих, що живуть на цій землі, з перед лиця твого народу Ізраїля і Ти її дав улюбленому твому насінню Авраама на віки,
8і вони поселилися в ній і збудували в ній священне для твого імени, кажучи:
9Якщо на нас найде зло, меч, суд, смерть, голод, станемо перед цим домом і перед Тобою, бо твоє імя на цьому домі, і закличемо до Тебе з горя, і почуєш і спасеш.
10І тепер ось сини Аммона і Моава і гора Сиіра, через які Ти не дав Ізраїлеві пройти через них, як вони виходили з єгипетскої землі, бо відхилился від них і не вигубили їх,
11і тепер ось вони накладають на нас руки, щоб вийти, щоб викинути нас з нашого насліддя, яке Ти нам дав.
12Господи Боже наш, чи не судиш їх? Бо немає в нас сили встоятися проти цього великого множества, що прийшло проти нас, і не знаємо, що зробимо з ними, але наші очі на Тобі.
13І стояв перед Господом ввесь Юда і їхні діти і жінки.
14І на Озіїлові синові Ахарії, з синів Ванея, з синів Елеїла, з синів Мантанія, з синів Левія, з синів Сафа, на ньому був господний дух у зборі,
15і він сказав: Послухайте, ввесь Юда і ті, що живуть в Єрусалимі, і царю Йосафате, так вам про них говорить Господь: Не бійтеся, ані не жахайтеся перед лицем цього множества юрби, бо не вам ставати в лави, але Богові.
16Завтра підете проти них. Ось ідуть переходом Аси, і знайдете їх на вершку пустинної ріки Єрієл.
17Не вам воювати. Зрозумійте це і погляньте на господне спасіння, що з вами, Юдо і Єрусалиме. Не бійтеся, ані не жахайтеся завтра вийти їм на зустріч, і Господь з вами.
18І Йосафат схилившись на своє лице і ввесь Юда і ті, що живуть в Єрусалимі, впали перед Господом щоб поклонитися Господеві.
19І Левіти з синів Каата і з синів Корея встали, щоб хвалити Господа Бога Ізраїля голосом великим до висоти.
20І вони встали вранці і вийшли до пустині Текоя, і коли він виходив, Йосафат став і закричав і сказав: Послухайте мене, Юдо і ви, що живете в Єрусалимі. Повірте в Господа Бога вашого, і віра буде винагороджена. Повірте в його пророка, і вам пощастить.
21І він зробив нараду з народом і поставив псалмопівців і співаків, щоб визнавати і хвалити святе, коли він виходив перед силою, і говорили: Визнавайтеся Господеві, бо на віки його милосердя.
22І коли почали його хвалу визнавання, Господь дав воювати синам Аммона проти Моава і гори Сиіра, що вийшли проти Юди, і були побиті.
23І сини Аммона і Моава повстали проти тих, що жили в горі Сиір, щоб (їх) вигубити і винищити. І як викінчили тих, що жили в Сиірі, повстали один на одного, щоб вигубити себе.
24І Юда пішов розстежити пустиню і поглянув і побачив множество, і ось всі мертвими попадали на землю, не було того, що спасся.
25І прийшов Йосафат і його нарід, щоб взяти їхню здобич, і знайшли багато скотини і посуду і здобичі і бажаного посуду і взяли собі здобич, і сталося, що вони брали здобич три дні, бо було багато.
26І четвертого дня зібралися до долини Благословення, бо там поблагословили Господа. Через це назвали імя того місця Долина Благословення аж до цього дня.
27І повернувся кожний чоловік Юди до Єрусалиму і Йосафат їхній володар з великою радістю, бо радість вчинив їм Господь від їхніх ворогів,
28і ввійшли до Єрусалиму з псалтирями і з гуслями і з трубами до господнього дому.
29І господний жах був на всіх царствах землі, коли вони почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.
30І царство Йосафата було в мирі, і його Бог дав йому спочинок довкруги.
31І Йосафат зацарював над Юдою маючи тридцять пять літ, коли він зацарював, і двадцять пять літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Азува, дочка Салія.
32І він пішов дорогами свого батька Аси і не звернув [від того,] щоб чинити миле перед Господом.
33Але ще оставив високі (місця), і ще нарід не випрямив серце перед Господом Богом їхніх батьків.
34І осталі слова Йосафата перші і останні ось записані в словах Ія сина Ананія, який написав книгу царів Ізраїля.
35І після цього Йосафат цар Юди товаришував з Охозією царем Ізраїля [і цей чинив беззаконня],
36коли чинив і пішов до нього, щоб зробити кораблі, щоб піти до Тарсісу, і зробив кораблі в Ґазіонґавері.
37І Елієзер син Додія з Маріси пророкував про Йосафата кажучи: Оскільки ти полюбив Охозію, Господь побив твоє діло, і твої кораблі були знищені. І він не зміг піти до Тарсіса.