1І кивот був в полі чужинців сім місяців, і їхня земля закишіла мишами.
2І чужинці кличуть священиків і ворожбитів і своїх чародіїв, кажучи: Що зробимо з господним кивотом? Скажіть нам, як відіслати його на своє місце?
3І сказали: Якщо ви відсилаєте кивот завіта Господа Бога Ізраїля, не відсилайте його порожним, але, віддаючи, віддайте йому за муки, і тоді виздоровієте, і надолужиться за вас. Чи не (так) його рука відійде від вас?
4І кажуть: Що віддамо йому за муки? І сказали: За числом сатрапів чужинців пять золотих сидінь, бо провина у вас і ваших князях і в народі,
5і золоті миші на подобу ваших мишей, що знищили землю. І дасьте славу Господеві, щоб облегшив свою руку над вами і над вашими богами і над вашою землею.
6І навіщо тяжкими робите ваші серця, так як тяжким вчинив єгиптянин і Фараон своє серце? Чи не відіслали їх коли наглумився з них, і вони пішли?
7І тепер візьміть і зробіть нового воза і без телят дві корови, що перший раз вродили, і запряжіть корови до воза і телят відведіть до хати зі заду їх.
8І візьміть кивот і покладіть його на воза і віддайте йому золотий посуд за муки і покладіть в скрині з його боку і відпустите його і відішлете його, і відійде.
9І побачите, якщо піде до Ветсамуса в дорогу своїх околиць, він вчинив нам це велике зло і якщо ні, і пізнаємо що не його рука доторкається до нас, але нам притрапився цей припадок.
10І чужинці вчинили так і взяли дві корови, що перший раз вродили, і запрягли їх в вози і замкнули в хаті їхніх телят,
11і поклали на віз кивот і скриню і золотих мишей.
12І корови попрямували в дорозі дорогою Ветсамуса, одною стежкою пішли і трудилися і не звертали, ані на право, ані на ліво, і сатрапи чужинців ішли за ним аж до границь Ветсамуса.
13І ті, що в Ветсамусі, жали в долині жнива пшениці. І підняли свої очі і побачили господний кивот і зраділи йому на зустріч.
14І віз ввійшов до поля Осия, що в Ветсамусі, і поставили там коло нього великий камінь і рубають дрова воза і принесли корів в цілопалення Господеві.
15І левіти принесли господний кивот і з ним скриню золоту, що на ньому, і поклали на великий камінь, і в тому дні мужі Ветсамуса принесли Господеві цілопалення і жертви.
16І пять сатрапів чужинців дивилися і повернулися до Аскалона того дня.
17І це золоті сидіння, які чужинці передали за муку Господеві. Одне з Азоту, одне з Ґази, одне з Аскалона, одне з Ґета, один з Аккарона
18і золоті миші за числом всіх міст чужинців пять сатрапів з закріпленого міста і аж до села Ферезеїв і аж до великого каменя, де на нього поклали кивот господнього завіта, що в полі Осия Ветсамусита.
19І сини Єхонії не були задоволені з мужів Ветсамуса, бо побачили господний кивот. І (Господь) побив в них пятдесять мужів і сімдесять тисяч мужів. І нарід заплакав, бо Господь побив нарід дуже великою карою.
20І сказали мужі, що з Ветсамуса: Хто зможе перейти перед цим святим Господом і від нас до кого піде господний кивот?
21І посилають вістунів до тих, що живуть в Каріатіарімі, кажучи: Чужинці повернули господний кивот. Прийдіть і понесіть його до себе.