1І сповіщено Давидові, кажучи: Ось чужинці воюють проти Кеїли, і вони граблять (і) топчуть плоди.
2І запитав Давид у Господа кажучи: Чи піти і побити цих чужинців? І Господь сказав: Іди і побеш цих чужинців і спасеш Кеїлу.
3І сказали до нього мужі Давида: Ось ми тут в Юдеї боїмося, і як буде коли підемо до Кеїли? Чи вийдемо за здобиччю чужинців?
4І додав Давид ще питати у Господа, і Господь йому відповів і сказав до нього: Встань і піди до Кеїли, бо Я передаю чужинців в твої руки.
5І пішов Давид і мужі, що з ним, до Кеїли і воювали проти чужинців, і вони втекли з перед його лиця, і він забрав їхню скотину і побив їх великою карою, і Давид спас тих, що жили в Кеїлі.
6І сталося коли втікав Авіятар син Авімелеха до Давида і він зійшов з Давидом до Кеїли, маючи ефуд в своїй руці.
7І сповіщено Саулові, що Давид прийшов до Кеїли, і сказав Саул: Продав його Бог в мої руки, бо він замкнувся, ввійшовши до міста з брамами і засувами.
8І Саул заповів всьому народові зійти на війну до Кеїли, окружити Давида і його мужів.
9І Давид пізнав, що Саул не змовчав злом проти нього, і сказав Давид до Авіятара священика: Принеси господний ефуд.
10І сказав Давид: Господи Боже ізраїля, слухаючи, почув твій раб, що Саул шукає прийти до Кеїли знищити місто через мене.
11Чи (місто) буде замкненим (обложеним) і чи тепер зійде Саул, так як почув твій раб, Господи Боже Ізраїля, сповісти твому рабові. І сказав Господь: Замкненим (обложеним) буде.
12***
13І встав Давид і мужі, що з ним, яких чотириста і вийшли з Кеїли і йшли куди пішли. І сповіщено Саулові, що Давид спасся з Кеїли, і він приготовився вийти.
14І сів Давид в пустині в Масеремі в узьких і сів в пустині в горі Зіф в сухій землі і шукав його Саул всі дні, і не передав його Господь йому в руки.
15І побачив Давид, що виходить Саул шукати Давида. І Давид в сухій горі в Новому Зіф.
16І встав Йонатан син Саула і пішов до Давида до Нового і скріпив його руки в Господі.
17І сказав до нього: Не бійся, бо тебе не знайде рука мого батька Савла, і ти будеш царювати над Ізраїлем, і я буду тобі за другого. І мій батько Саул це знає.
18І оба поклали завіт перед Господом. І сидів Давид в Новому, і Йонатан пішов до свого дому.
19І прийшли Зіфейці з сухого до Саула на вершок, кажучи: Чи ось Давид не заховався від нас в Мессарі в місцях в Новому на версі Ехели, що з правиці Єссемуна?
20І тепер, все, що до душі царя, щоб зійти, хай зійде до нас; вони замкнули його в руки царя.
21І сказав їм Саул: Благословенні ви Господеві, бо ви за мене сумували.
22Ідіть же і ще підготовіть, і пізнайте його місце, де буде його нога, скоро, там де ви сказали, щоб часом не ухитрився.
23І погляньте і пізнаєте і підемо з вами, і буде, якщо є на землі, і вишукаю його в усіх тисячах Юди.
24І встали Зіфеї і пішли перед Саулом. І Давид і його мужі в пустині Маана на заході з правого боку Єссемуна.
25І пішов Саул і його мужі шукати його. І сповістили Давидові, і він зійшов до скали, що в пустині Маани. І почув Саул і пігнався за Давидом до пустині Маан.
26І йдуть Саул і його мужі в цій часті гори, і Давид і його мужі були в тій часті гори. І Давид ховався, щоб відійти з перед лиця Саула, і Саул і його мужі напали на Давида і його мужів, щоб схопити їх.
27І прийшов посол до Саула, кажучи: Поспішися й іди, бо чужинці прийшли на землю
28і повернувся Саул, від гонитви за Давидом і пішов на зустріч чужинцям. Задля цього названо те місце Камінь поділу.