1І сказав Саул до свого сина Йонатана і до всіх своїх слуг, щоб забили Давида. І Йонатан, син Саула, дуже любив Давида,
2і сповістив Йонатан Давидові, кажучи: Саул шукає тебе забити. Отже стережися завтра вранці і сховайся і сиди схованим,
3і я вийду і стану як мій батько буде в полі, де там будеш, і я заговорю до мого батька про тебе і побачу, що буде, і тобі сповіщу.
4І заговорив Йонатан про Давида по доброму до свого батька Саула і сказав до нього: Хай цар не згрішить проти твого раба Давида, бо він не згрішив проти тебе, і його діла дуже добрі,
5і поклав свою душу в свою руку і побив чужинця, і Господь зробив велике спасіння, і ввесь Ізраїль побачв і зрадів. І навіщо грішиш проти невинної крови, щоб забити Давида даром.
6І послухався Саул голосу Йонатана, і поклявся Саул, кажучи: Хай живе Господь, якщо помре.
7І покликав Йонатан Давида і сповістив йому всі ці слова, і ввів Йонатан Давида до Саула, і був перед ним, так як учора і третого дня.
8І настала війна проти Саула, і Давид скріпився і воював проти чужинців і побив в них дуже великою карою, і втекли з перед його лиця.
9І на Саулі був поганий божий дух, і він сидів в домі, і спис (був) в його руці, і Давид грав руками своїми.
10І шукав Саул списа, щоб побити Давида, і Давид відступився з перед лиця Саула, і він вдарив списом в стіну, і Давид відійшов і спасся.
11І сталося тієї ночі і післав Саул послів до дому Давида, щоб стерегти його, щоб убити його вранці. І Давидові сповістила Мелхол його жінка, кажучи: Якщо ти в цій ночі не спасеш своєї душі, завтра будеш вбитий.
12І Мелхол звішує Давида через вікно, і він пішов і втік і спасається.
13І Мелхол взяла погребне і поклала на ліжко і козячу печінку поклала йому в голови і покрила їх одежею.
14І Саул післав послів взяти Давида, і кажуть: Хворий.
15І посилає до Давида, кажучи: Приведіть його до мене на ліжку, щоб його вбити.
16І приходять посли, і ось погребальне на ліжку, і козяча печінка у його головах.
17І сказав Саул Мелхолі: Навіщо ти так мене обманула і відіслала мого ворога і він спасся? І сказала Мелхол Саулові: Він сказав: Відішли мене, якщо ж ні, тебе убю.
18І Давид втік і спасся і приходить до Самуїла до Арматема і сповіщає йому все, що йому вчинив Саул, і пішов Давид і Самуїл і сіли в Наваті в Рамі.
19І сповіщено Саулові, кажучи: Ось Давид в Наваті в Рамі.
20І післав Саул послів, щоб взяти Давида, і побачили збір пророків, і над ними, стоячи, стояв Самуїл, і божий дух був на послах Саула і пророкують.
21І сповіщено Саулові, і він післав інших послів і пророкували і ці. І додав Саул післати третих послів, і пророкували і ці.
22І розлютився гнівом Саул і пішов і сам до Арматема і приходить аж до джерела току, що в Сефі, і запитав, і сказав: Де Самуїл і Давид і сказали: Ось в Наваті в Рамі.
23І пішов туди до Навата в Рамі, і був і на ньому божий дух, і ішов пророкуючи аж до свого приходу до Навата в Рамі.
24І роздягнувся з своєї одежі і пророкував перед ними і лежав нагим цілий той день і цілу ніч. Через це говорили: Чи і Саул між пророками?