1І настає день і сказав Йонатан син Саула слузі, що носить його зброю: Ходи і перейдемо до Мессави чужинців, що на тому боці, і не сповістив свому батькові.
2І Саул сидів під ґранатовим деревом на вершку гори, що в Маґдоні, і були з ним яких шістьсот мужів.
3І Ахія, син Ахітова брата Йохавида, сина Фінееса, сина Ілі божого священика в Силомі, що носить ефуд. І нарід не знав, що Йонатан пішов.
4І посеред переходу, де Йонатан старався перейти до табору чужинців, і (де) виступ скелі звідси, і виступ скелі звідти, імя одного Вазес і імя другого Сенна.
5Одна дорога з півночі, що йде до Махмаса, і друга дорога з півдня, що йде до Ґаваа.
6І сказав Йонатан до слуги, що носив його зброю: Ходи перейдемо до Мессави цих необрізаних. Чи може Господь що вчинить нам, бо Господеві не є важко спасати численними чи не багатьма.
7І сказав йому той, що ніс його зброю: Чини все, до чого твоє серце схилилося. Ось я з тобою, як твоє серце моє серце.
8І сказав Йонатан: Ось ми переходимо до мужів і надійдемо на них,
9якщо так скажуть до нас: Почекайте там аж доки сповістимо вам, і станемо у себе і не підемо проти них.
10І якщо до нас так скажуть: Ходіть до нас, і підемо, бо Господь передав їх в наші руки. Це нам знак.
11І ввійшли оба до Мессава чужинців, і кажуть чужинці: Ось євреї виходять з своїх ровів, куди сховалися туди.
12І відповіли мужі Мессава до Йонатана і до того, хто носить його зброю, і кажуть: Прийдіть до нас, і покажемо вам діло. І сказав Йонатан до того, хто носить його зброю: Ходи за мною, бо Господь передав їх до рук Ізраїля.
13І пішов Йонатан на своїх руках і на своїх ногах, і той, що носить його зброю з ним. І поглянули на лице Йонатана, і він побив їх, і той, що носить його зброю, бив за ним.
14І була перша січ, якою Йонатан і той, що носить його зброю, побив яких двадцять мужів стрілами і процами і каміннями долини.
15І був жах в таборі і в полі, і ввесь нарід, що в Мессаваті і вояки жахнулися, і вони не бажали діяти, і земля була перелякана, і був жах від Господа.
16І сторож Саула в Ґаваа Веніямина глянула, і ось табір в замішанні звідси і звідти.
17І сказав Саул народові, що з ним: Провірте ж і погляньте хто пішов від нас. І провірили, і ось не знаходили Йонатана і того, що носить його зброю.
18І сказав Саул до Ахії: Принесіть ефуд, бо він в тому дні носив ефуд пред Ізраїлем.
19І сталося, як говорив Саул до священика, і йдучи йшов шум в таборі чужинців, і множився. І сказав Саул до священика: Зведи твої руки.
20І закричав Саул і ввесь нарід, що з ним, і приходять до бою, і ось був меч чоловіка проти свого ближнього, дуже велике замішання.
21І раби, що були з чужинцями вчера і третього дня, ті, що йшли до табору, повернулися і вони, щоб бути з Ізраїлем з тими, що з Саулом і Йонатаном.
22І ввесь Ізраїль, що сховалися в горі Ефраїма і почули, що втекли чужинці, і збираються і вони за ними в бій.
23І в тому дні Господь спас Ізраїля. І бій перейшов Ветон, і ввесь нарід був з Саулом, яких десять тисяч мужів. І рознеслася війна до всякого міста, що в горі Ефраїма.
24І з незнання Саул вчинив великий переступ незнання в тому дні і закляв нарід, кажучи: Проклятий чоловік який їсть хліб аж до вечора, і пімщуся на мому ворогові. І ввесь нарід не їв хліба.
25І вся земля обідала. І хащі Яар були багаті на мед на лиці поля,
26і ввійшов нарід до (місця) багатого на мед і ось ішов говорячи, і ось не було того, що повертав свою руку до своїх уст, бо нарід злякався господньої клятви.
27І Йонатан не почув коли його батько заклинав нарід, і простягнув кінець своєї палиці, що в його руці і замочив її до вулика з медом і повернув свою руку до своїх уст і його очі просвітилися.
28І відповів один з народу і сказав: Твій батько, заклинаючи, закляв нарід, кажучи: Проклятий чоловік, який сьогодні їсть хліб, і нарід підупав.
29І пізнав Йонатан і сказав: Мій батько знищив землю. Знай же, що мої очі побачили, бо я покуштував трохи цього меду,
30але коли б нарід, їдячи, їв сьогодні з здобичі їхніх ворогів, яку знайшли, то більшою б тепер була січ в чужинцях.
31І в тому дні він побив чужинців в Махемасі, і нарід дуже знемігся.
32І нарід повернувся до здобичі, і нарід взяв отари і стада і телят і зарізав на землі, і нарід їв з кровю.
33І сповістили Саулові, кажучи: Нарід згрішив проти Господа, бо їв з кровю. І сказав Саул в Ґеттемі: Приваліть мені сюди великий камінь.
34І сказав Саул: Розійдіться в народі і скажіть їм, щоб кожний приводив сюди своє теля і кожний свою вівцю, і хай на ньому заколе, і не грішіть проти Господа, щоб їсти з кровю. І ввесь нарід привів кожний те, що в його руці і там зарізали.
35І Саул збудував там жертівник Господеві. З цього зачав Саул будувати жертівник Господеві.
36І сказав Саул: Підім за чужинцями в ночі і грабуймо в них, аж доки не проясниться день, і не оставмо в них чоловіка. І сказали: Все, що добре перед тобою, чини. І сказав священик: Прийдім звідси до Бога,
37і запитав Саул Бога: Чи піду за чужинцями? Чи видаси їх до рук Ізраїля? І не відповів йому в тому дні.
38І сказав Саул: Приведіть сюди всі коліна Ізраїля і пізнайте і довідайтеся через кого сьогодні стався цей гріх.
39Бо живе Господь, що спасає Ізраїля, бо якщо відповість проти мого сина Йонатана, смертю помре. І не було того, що відповідає, в усьому народі.
40І сказав всьому Ізраїлеві: Ви станете рабами, і я і мій син Йонатан станемо рабами. І сказав нарід до Саула: Чини те, що добре перед тобою.
41І сказав Саул: Господи Боже Ізраїля, чому не відповів ти сьогодні твому рабові? Чи несправедливість в мені, чи моєму сині в Йонатані? Господи Боже Ізраїля, дай обяву. І якщо скажеш це: В народі твому Ізраїлі, дай же праведність. І жереб випав на Йонатана і Саула, і нарід відійшов.
42І сказав Саул: Вкиньте між мною і між моїм сином Йонатаном. Кого лиш Господь жеребом вибере, хай помре. І нарід сказав до Саула: Хай не станеться це слово. І Саул переміг нарід, і кидають між ним і між його сином Йонатаном, і паде жереб на Йонатана.
43І сказав Саул до Йонатана: Звісти мені, що ти вчинив. І звістив йому Йонатан і сказав: Куштуючи, покушав я трохи меду, на кінчику палиці, що в моїй руці; ось я вмираю.
44І сказав йому Саул: Це хай вчинить мені Бог і хай це додасть, бо сьогодні він смертю помре.
45І сказав нарід до Саула: Чи сьогодні помре той, хто вчинив це велике спасіння в Ізраїлі? Хай живе Господь, якщо на землю впаде волос з його голови, бо божий нарід зробив цей день. І нарід помолився за Йонатана в тому дні, і він не помер.
46І пішов Саул за чужинцями, і чужинці пішли до свого місця.
47І Саул унаслідує діло над Ізраїлем. І він воював довкруги з усіма його ворогами, проти Моава і проти синів Аммона і проти синів Едома і до Ветеора і до царя Сува і до чужинців куди лиш повертався, спасався.
48І поступив мужньо і побив Амалика і визволив Ізраїля з руки тих, що топтали його.
49І сини Саула були: Йонатан і Єссій і Мелхіса, й імена його двох дочок: імя первородної Меров, і імя другої Мелхол.
50Й імя його жінки Ахіноом, дочка Ахімааса. І імя полководця: Авеннир, син Нира, син родича Саула.
51І Кіс батько Саула і Нир батько Авенира, син Яміна, сина Авіїла.
52І була сильна війна проти чужинців всі дні Саула, і Саул побачивши всякого сильного мужа і всякого мужа сина сили зібрав їх до себе.