1І сказав Самуїл до кожного ізраїльського мужа: Ось я вислухав ваш голос в усьому, що ви мені сказали і я поставив над вами царя.
2І ось тепер іде перед вами цар, і я постарівся і сидітиму, і ось мої сини між вами. І ось я ішов перед вами від моєї молодості і аж до цього дня.
3Ось я, відповіджте мені перед Господом і перед його помазанником. В кого взяв я теля, чи в кого взяв я осла, чи кого з вас я пригнобив, чи на кого вчинив я натиск, чи з руки кого взяв я хабар і обуву, відповіджте мені, і віддам вам.
4І сказали до Самуїла: Ти не вчинив нам несправедливости і ти не гнобив і ти не громив нас і не взяв нічого з рук нікого.
5І сказав Самуїл до народу: Господь у вас свідок і сьогодні в цьому дні свідок його помазанник, бо ви не знайшли нічого в моїй руці. І сказали: Свідок.
6І сказав Самуїл до народу, мовлячи: Свідок Господь, що створив Мойсея і Аарона, що вивів наших батьків з Єгипту.
7І тепер станьте, і розсуджуватиму вас перед Господом і сповіщу вам всю господню справедливість, яку вчинив у вас і в ваших батьках.
8Як ввійшов Яків і його сини до Єгипту, і пригнобив їх Єгипет, і наші батьки закричали до Господа, і Господь післав Мойсея і Аарона і вивів наших батьків з Єгипту, і поселив їх на цьому місці.
9І забули про їхнього Господа Бога, і Він віддав їх в руки Сісари полководця Явіна, царя Асора, і в руки чужинців, і в руки царя Моава, і воювали з ними.
10І закричали до Господа і сказали: Ми згрішили, бо ми покинули Господа і послужили Ваалам і гаям, і тепер спаси нас з руки наших ворогів, і послужимо Тобі.
11І Господь післав Єроваала і Варака і Єфтая і Самуїла і вирвав вас з руки ваших ворогів довкруги, і ви жили впевнено.
12І знаєте, що Наас, цар синів Аммона, прийшов проти вас, і сказали ви: Ні, але хай царює над нами цар. І наш Господь Бог наш цар.
13І ось тепер цар, якого ви вибрали, і ось Господь дав над вами царя.
14Якщо боятиметесь Господа і служитимете Йому і слухатиметесь його голосу і не змагатиметесь з устами Господа і будете і ви і цар, що царює над вами, ходити за Господом.
15Якщо ж не послухаєтеся Господнього голосу і змагатиметеся з устами Господа, і господня рука буде на вас і на вашому цареві.
16І тепер станьте і гляньте на цю велику мову, яку вчинить Господь в ваших очах.
17Чи сьогодні не жнива пшениці? Покличу Господа, і дасть грім і дощ, і пізнаєте, і побачите, що велика ваша злоба, яку ви вчинили перед Господом, попросивши собі царя.
18І прикликав Самуїл Господа, і Господь дав громи і дощ в тому дні. І ввесь нарід дуже злякався Господа і Самуїла.
19І ввесь нарід сказав до Самуїла: Помолися за твоїх рабів до твого Господа Бога, і не помремо, бо ми додали до всіх наших гріхів злобу, попросивши собі царя.
20І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся. Ви вчинили всю цю злобу, тільки не відхиліться з позаду Господа, і послужіть Господеві усім вашим серцем,
21і не переступіть в слід за тими, що є нічим, які не вчинять нічого, і які не спасають, бо є нічим.
22Бо Господь не покине свій нарід через своє велике імя, бо з милосердя Господь взяв собі вас за нарід.
23І я зовсім не згрішу перед Господом, щоб перестати молитися за вас, і послужу Господеві, і покажу вам добру і правильну дорогу,
24тільки бійтеся Господа і служіть йому в правді і цілим вашим серцем, бо знаєте, які величі вчинив він з вами,
25і якщо вчините зло, і ви і ваш цар згините.