1І я, брати, не міг до вас говорити, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.
2Я напував вас молоком, а не їжею, бо ви не могли їсти, та й тепер ще не можете,
3бо ви ще тілесні. Звідки між вами є заздрість, суперечки [й поділи], то хіба ви не тілесні, хіба не поступаєте як люди?
4Бо коли хтось каже: Я Павлів, а інший: Я Аполосів, то чи ж ви не люди?
5Хто такий Аполос? Або хто Павло? [Це тільки] служителі, через яких ви повірили, - кому скільки дав Господь.
6Я посадив, Аполос поливав, а Бог виростив.
7Тому ні той, що садить, ні той, що поливає, не є чимось, але Бог, що вирощує!
8Хто садить і хто поливає - це одне; кожний дістане свою винагороду, згідно з власною працею.
9Бо ми є Божими помічниками; ви є Божою нивою, Божою будівлею.
10За Божою ласкою, яка мені дана, я, мов той мудрий будівничий, поклав підвалину, а інший будує на ній. Хай же кожний пильнує, як будує!
11Бо ніхто не може покласти іншої підвалини, окрім уже покладеної, а нею є Ісус Христос.
12Коли хто будує на [цій] підвалині з золота, срібла, коштовного каміння, дерева, сіна, соломи,
13то діло кожного розкриється; день покаже, бо вогнем об'являється; сам же вогонь і випробує діло кожного, - яким воно є.
14Коли чиєсь діло, яке він збудував, вистоїть, той одержить винагороду;
15а в кого діло згорить, той зазнає шкоди; втім, сам спасеться, але так, наче через вогонь.
16Чи не знаєте, що ви є Божим храмом і що Божий Дух живе в вас?
17Якщо хто знищить Божий храм, того знищить Бог; адже Божий храм святий, а ним є ви.
18Хай ніхто себе не ошукує. Як кому з вас здається, що він між вами мудрий у цьому вікові, хай стане дурним, щоб стати мудрим.
19Бо мудрість цього світу є глупотою в Бога. Як ото написано: Він ловить премудрих у їхніх хитрощах.
20І знову: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
21Тому хай ніхто не хвалиться між людьми, бо все воно ваше;
22чи Павло, чи Аполос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє: все ваше!
23Ви ж - Христові, а Христос - Божий.