1Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою - і всі перейшли через море;
2усі хрестилися в Мойсеєві - у хмарі і в морі;
3всі їли ту саму духовну їжу;
4всі випили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом (за ними), - а та скеля - був Христос.
5Але не багатьох їх уподобав Бог, бо були повбивані в пустині.
6Ці ж приклади були для нас, щоб ми не були жадібні на зло, як були жадібні вони.
7Не служіть ідолам, як деякі з них, як ото написано: Народ сів їсти й пити, і встав грати.
8Не піддаваймося розпусті, як деякі з них блудодіяли, - і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
9Не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, - і від гадюк загинули.
10Не нарікайте, як деякі з них нарікали, - і загинули від душогубця.
11[Усе] це сталося з ними для прикладу, - і для нас воно написане як наука, для яких настали кінці віків.
12Тому, хто вважає, що він стоїть, хай стережеться, щоб не впав.
13На вас найшла лише людська спокуса. Але вірний Бог не допустить, щоб ви спокушалися понад міру, бо при спокусі дасть і вихід, аби ви могли її перенести.
14Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.
15Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я кажу.
16Чаша благословення, якою благословляємо, чи не є вона спільнотою у Христовій крові? Хліб, який ломимо, чи не є він спільнотою у Христовім тілі?
17Бо один хліб, - і ми, численні, є одним тілом; бо всі причащаємося з одного хліба.
18Погляньте на Ізраїля тілесним зором: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками вівтаря?
19То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось, чи ідол чимось?
20(Ні,) бо те, що жертвують [погани], - бісам жертвують, а не Богові. Не хочу, щоб і ви були спільниками бісів.
21Не можете пити з Господньої чаші і з бісівської чаші; не можете бути спільниками Господнього столу і столу бісівського.
22Чи будемо дратувати Господа? Чи ми є сильнішими від нього?
23Усе [мені] можна, але не все корисне. Усе [мені] можна, але не все будує.
24Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.
25Їжте все, що продають на торговищі, не зазнаючи докорів сумління,
26бо земля - Господня, і все, що на ній.
27Коли хто з невірних запросить вас і захочете піти, - їжте все, що вам запропонують, не сумніваючись совістю.
28Якщо ж хто вам скаже: Це жертва для ідолів, - не їжте задля того, хто (це) сказав, та й за совість. [Земля - Господня земля, і все, що на ній].
29Совість маю на думці не свою, але іншого. Бо чому моя свобода має судитися совістю іншого?
30Коли я дякую за їжу, то навіщо зневажають мене за те, за що я дякую?
31Отже, коли їсте, коли п'єте, чи щось інше робите, - все робіть на славу Божу.
32Не вводьте у спокусу юдеїв, і греків, і Церкви Божої,
33так, як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користи, але для користи багатьох, щоб спаслися.