1І сказав цар Давид всьому зборові: Соломон мій син, цей, якого забажав його Господь, молодий і тендітний і діло велике, бо будова не для людини, але для Господа Бога.
2За всією силою приготовив я для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, і багато соомського каміння і дорогоцінного каміння і різного і всякий шляхотний камінь і багато парію.
3І ще оскільки я милувався домом мого Бога є в мене те золото і срібло, що я приготовив, і ось я дав на дім мого Бога більше опріч того, що я приготовив для храму святих,
4три тисячі талантів срібла, що з Суфіра, і сім тисяч талантів чистого срібла, щоб обкласти ним стіни святого руками майстрів.
5І хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господеві?
6І охочими були володарі батьківщин і володарі синів Ізраїля і тисячники і сотники і наставники над ділами і економи царя
7і дали на діла господнього дому пять тисяч талантів золота і десять тисяч золотих і десять тисяч талантів срібла і вісімнадцять тисяч талантів міді і сто тисяч талантів заліза
8і в тих, у кого знайшлося в них каміння, дали до складів господнього дому в руку Іїла сина Ґирсона.
9І нарід зрадів за охотість, бо повним серцем охочі були (дати) Господеві, і цар Давид дуже зрадів.
10І цар Давид поблагословив Господа перед збором, кажучи: Благословенний є ти, Господи Боже Ізраїля, Батьку наш від віку і до віку.
11Тобі, Господи, величність і сила і похвала і побіда і кріпость, бо ти володієш всім, що на небі і на землі, перед твоїм лицем жахається кожний цар і нарід.
12В Тебе багацтво і слава, Ти всім володієш, Господи володарю всякого начала, і в твоїй руці сила і кріпость, і в твоїй руці, Вседержителю, великим вчинити і закріпити все.
13І тепер, Господи, визнаємося Тобі і прославляємо імя твоєї хвали.
14І хто я є і хто мій нарід, що ми скріпилися щоб Тобі так віддати? Бо все твоє, і з твоїх ми Тобі дали.
15Бо ми є мандрівниками перед Тобою і мандрівниками так, як всі наші батьки. Дні наші як тінь на землі, і немає оставання.
16Господи Боже наш, все це множество, яке я приготовив, щоб збудувати дім твому святому імені, є з твоєї руки, і твоє все.
17І пізнав я Господи, що Ти є Той, що випробовує серця і любиш справедливість. В правді серця зволив я в цьому усьому і тепер поглянь на твій нарід, що тут знаходиться, що з радістю жертвує Тобі.
18Господи Боже Авраама й Ісаака й Ізраїля наших батьків, хорони це в умі серця твого народу на віки і випрями їхні серця до Тебе.
19І Соломонові моєму синові дай серце, щоб добре чинив твої заповіді і твої свідчення і твої приписи і щоб до кінця довів будову твого дому.
20І сказав Давид всьому зборові: Благословіть вашого Господа Бога. І ввесь збір поблагословив Господа Бога їхніх батьків і, схиливши коліна, поклонилися Господеві і цареві.
21І Давид приніс жертву, жертви Господеві, і приніс Богові цілопалення на другий день після першого дня, тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягниць і їхні поливання і численні жертви для всього Ізраїля.
22І вони їли і пили перед Господом в тому дні з радістю і вдруге поставили царем Соломона сина Давида і помазали його Господеві на царя і Садока на священство.
23І Соломон сів на престолі Давида свого батька і вгодним було, і слухався його ввесь Ізраїль.
24Володарі і сильні і всі сини царя Давида його батька підкорилися йому.
25І Господь вчинив Соломона дуже великим перед всім Ізраїлем і дав йому славу царя, якої не було на всякому цареві перед ним.
26І Давид син Єссея царював над Ізраїлем сорок літ,
27сім літ в Хевроні і тридцять три роки в Єрусалимі.
28І скінчився в добрій старості повний днів в багацтві і славі, і замість нього зацарював його син Соломон.
29Осталі ж слова царя Давида перші і останні записані в літописі Самуїла видючого і в літописі Натана пророка і в літописі Ґада видючого
30про все його царство і його сили і часи, які пройшли над ним і над Ізраїлем і над усіма царствами землі.