1На моїм ліжку вночі шукала я того, кого серце моє любить. Шукала - не знайшла його.
2Встану, обійду навколо місто. По вулицях та по майданах шукатиму я того, кого серце моє любить. Шукала - не знайшла я його.
3Сторожа мене зустріла, що ходить круг міста. Чи бачили ви того, кого серце моє любить?
4Ледве повз них пройшла я і знайшла того, кого любить моє серце. Схопила я його й не пустила, аж поки не ввела в дім матері моєї, у покій тієї, що мене зачала.
5Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами та ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.
6Хто то здіймається в пустині, неначе стовпи диму, в кіптяві мірри й кадила, всіх пахощів купецьких?
7Ось Соломонові носилки; шістдесят витязів кругом них, з-між витязів Ізраїля добірних.
8Усі вони спритно мечем орудують, вправні до бою. В кожного меч при боці задля нічних нападів.
9Намет весільний собі спорудив цар із дерева ливанського.
10Стовпи його спорудив він зі срібла, із золота - його склепіння, сидіння його із пурпуру, а всередині виложений він любов'ю - від дочок єрусалимських.
11Вийдіть, дочки сіонські, й гляньте на царя у вінці, що ним вінчала його мати у день його заручин, у день утіхи його серця.