1Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!
2А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.
3Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних
4Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.
5Вони не знають людських злиднів, і їх не б'ють, як простих людей.
6Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.
7Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.
8Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнетом загрожують.
9Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.
10Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!
11І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»
12Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.
13Чи ж я даремне беріг чистим моє серце,: невинності умивав мої руки?
14Увесь день зносив побої, і докори - щоранку?
15Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», -то родові дітей твоїх був би я зрадник.
16І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був - той труд - для мене.
17Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, Не збагнув долю, що на них чекає.
18Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.
19Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!
20Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.
21І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.
22Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.
23Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.
24Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.
25Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.
26Тіло моє і моє серце знемагають; Бог - скеля мого серця і повіки моя доля.
27Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.
28А мені благо - близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.