1По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору
2і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло.
3І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.
4Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.”
5Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.”
6Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми.
7Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!”
8Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.
9Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.”
10Учні його тоді спитали його: “Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?”
11Він відповів їм: “Ілля прийде й усе приведе доладу.
12Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати.”
13І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Христителя.
14Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг,
15каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду.
16Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.”
17“Роде невірний та розбещений”, – відповів Ісус, – “доки мені з вами бути? Приведіть мені його сюди!”
18Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.
19Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: “Чому ми не могли його вигнати?”
20Ісус сказав їм: “Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.
21А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.”
22Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: “Син Чоловічий має бути виданий у руки людям,
23і вони його уб'ють, але третього дня він воскресне.” І вони тяжко зажурились.
24Коли вони прийшли в Капернаум, підійшли збирачі дидрахми до Петра та й питають: “Чи заплатить ваш учитель дидрахму?”
25“Так”, – каже. І як увійшов до хати, випередив його Ісус, мовивши: “Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?”
26А коли відповів: “З чужих”, – Ісус сказав до нього: “Отож, сини вільні.
27Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.”