1Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
2«Чи ж може людина Богові бути корисна, | якщо сам собі мудрий приносить користь!
3Що Всемогутній має з того, що ти справедливий? | Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
4Чи може він тебе карає за твою побожність, | іде на суд із тобою?
5Чи ж не за те, що злоба твоя превелика, | і що переступам твоїм нема краю?
6Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю, | здирав одежу з голих.
7Спраглому не давав єси води напитись, | голодному відмовляв єси хліба.
8Кожному сильному - була земля, | а прихильники твої заселювали її.
9Ти відсилав удовиць із порожніми руками, | ламав сиротам руки!
10Тим то навколо тебе сіті, | і страх тебе лякає раптово.
11Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш, | і повінь вод тебе вкриває.
12Чи ж: Бог не наверху в небі? | Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
13Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає? | Хіба він крізь чорну хмару судить?
14Хмари йому завіса, він не бачить; | він небесним обрієм походжає.
15Хочеш триматись одвічної дороги, | яку топтали люди беззаконні,
16що були схоплені передчасно, | коли ріка підмила їхні основи?
17Які до Бога говорили: Одступи од нас! | Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
18Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.
19Бачать те праведники і радіють, | невинний із них сміється:
20Хіба не пропав їхній статок? | Чи не пожер вогонь їхні рештки?
21Тож помирися з ним, зроби угоду, | і твоє щастя повернеться до тебе!
22Прийми з уст його науку. | Вклади його слова собі до серця.
23Як до Всесильного ти звернешся покірно, | як віддалиш несправедливість від намету твого,
24золото вважатимеш за порох, | оте офірське - за рінь із ручаїв.
25Всесильний буде твоїм скарбом, | брусками срібла у тебе!
26Тоді ти будеш радуватися Всесильним | і підведеш обличчя твоє до Бога.
27Помолишся до нього, і він тебе почує, | і ти виконаєш твої обітниці.
28Все, що задумаєш, тобі поталанить, | і над дорогами твоїми засяє світло,
29бо він принизить того, хто несеться вгору, | а смиренний очима буде в нього врятований.
30Безвинного він визволяє, | ти чистотою рук твоїх спасешся.»