Luke 19
1 Увійшовши в Єрихон, Iсус проходив через нього.
2 I ось прийшов чоловік, який звався ім’ям Закхей (а він був начальником митників і був багатим),
3 і хотів побачити Iсуса, Хто Він, та не міг через народ, бо був малий на зріст.
4 I, забігши наперед, виліз на сикомор, щоб побачити Його, бо Він мав проходити тудою.
5 Iсус, коли прийшов на те місце, звів погляд, побачив його і сказав йому: Закхею, злізай швидше, бо сьогодні Мені треба бути у твоєму домі.
6 I він швидко зліз і прийняв Його з радістю.
7 I всі, побачивши це, почали рéмствувати, кажучи: Він зайшов у гості до грішного чоловіка.
8 А Закхей устав і сказав Господу: Господи, половину свого майна я віддам бідним, і якщо відняв щось у кого, віддам вчетверо.
9 Iсус сказав йому: Сьогодні прийшло спасіння в цей дім, тому що й він син Авраама.
10 Бо Син Людський прийшов знайти й спасти загибле.
11 Коли вони слухали це, Він розказав ще одну притчу, тому що був поблизу Єрусалима і вони думали, що ось-ось має з’явитися Царство Боже.
12 Тож Він сказав: Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати собі царство і повернутися.
13 Покликавши десятьох своїх рабів, він дав їм десять мін і сказав їм: Заробляйте, поки я не прийду.
14 Та його громадяни ненавиділи його і послали вслід за ним посольство сказати: Ми не хочемо, щоб він царював над нами.
15 Коли ж він, отримавши царство, повернувся, то сказав покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, щоб дізнатися, хто що заробив.
16 Прийшов перший і сказав: Господарю, твоя міна принесла ще десять мін.
17 Він сказав йому: Гаразд, добрий рабе! За те, що в найменшому ти був вірним, май владу над десятьма містами.
18 Прийшов другий і сказав: Господарю, твоя міна принесла п’ять мін.
19 Він сказав і цьому: I ти будь над п’ятьма містами.
20 Прийшов інший і сказав: Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав у хустці,
21 бо боявся тебе, тому що ти людина жорстока: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
22 Він же каже йому: Твоїми ж устами буду судити тебе, злий рабе. Ти знав, що я людина жорстока, беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.
23 Чому ж ти не віддав мої гроші міняльникам, щоб я, повернувшись, отримав своє з лихвою?
24 I сказав тим, що стояли поруч: Заберіть у нього міну і дайте тому, хто має десять мін.
25 Вони сказали йому: Господарю, у нього вже є десять мін.
26 Бо кажу вам, що кожному, хто має, дасться ще, а в того, хто не має, забереться й те, що має.
27 А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і заріжте переді мною.
28 Сказавши це, Він пішов уперед, прямуючи в Єрусалим.
29 Коли Він наблизився до Віффагії і Віфанії, до гори, яка називається Оливною, то послав двох Своїх учнів,
30 сказавши: Підіть у село, що перед вами; в ньому при вході ви знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
31 А якщо хтось спитає вас: Навіщо ви відв’язуєте? — ви скажете йому так: Воно потрібне Господу.
32 Послані пішли і знайшли все так, як Він сказав їм.
33 Коли ж вони відв’язували осля, його господарі сказали їм: Навіщо ви відв’язуєте осля?
34 Вони сказали: Воно потрібне Господу.
35 I привели його до Iсуса, і, накинувши на осля свій одяг, посадили на нього Iсуса.
36 Коли ж Він їхав, люди стелили на дорозі свій одяг.
37 А коли Він наближався вже до спуску з Оливної гори, вся безліч учнів почала з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили,
38 кажучи: Благословенний Цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небі і слава у вишніх!
39 Деякі ж фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони Своїм учням!
40 Та Він сказав їм у відповідь: Кажу вам, що якщо вони замовкнуть, то каміння закричить.
41 Коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним
42 і сказав: Якби й ти хоч у цей твій день дізналося, що потрібно для твого миру, та це приховано від твоїх очей.
43 Бо прийдуть на тебе дні, коли твої вороги обнесуть тебе валом, і оточать тебе, і стиснуть тебе звідусюди,
44 і зрівняють з землею тебе й твоїх дітей у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, за те, що ти не впізнало часу свого відвідання.
45 I увійшовши в Храм, Він почав виганяти тих, хто продавав і купував у ньому,
46 кажучи їм: Написано: Мій дім є домом молитви, — а ви зробили з нього вертеп розбійників.
47 I щодня навчав у Храмі. Первосвященники ж, книжники і начальники народу шукали, щоб погубити Його,
48 та не знаходили, що можна зробити, бо весь народ невідступно слухав Його.