Luke 12
1 Тим часом, коли зібралося багато тисяч народу, так що вони наступали один на одного, Iсус почав говорити передусім своїм учням: Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.
2 Бо немає нічого прихованого, що не відкриється, і таємного, що не стане відомим.
3 Тому все, що ви сказали в темноті, буде почуто при світлі, і що сказали на вухо у внутрішніх кімнатах, буде проголошено на дахах.
4 Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а після цього більше нічого не можуть зробити.
5 Я скажу вам, кого боятися: Бійтеся Того, Хто після вбивання має владу вкинути в геєну. Так, кажу вам: Його бійтесь.
6 Хіба не п’ять горобців продаються за два асарії? I ні один з них не забутий перед Богом.
7 А у вас і волосся на голові все полічене. Тож не бійтесь: ви цінніші за багатьох горобців.
8 Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими.
9 А хто зречеться Мене перед людьми, того зречуться перед ангелами Божими.
10 Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься, а хто похулить Святого Духа, тому не проститься.
11 Коли ж вас приведуть у синагоги і до начальств і влад, не турбуйтеся, як чи що відповісти чи що сказати,
12 бо Святий Дух навчить вас у той час, що треба сказати.
13 Хтось із народу сказав Йому: Учителю, скажи моєму брату, щоб розділив зі мною спадщину.
14 Він же сказав йому: Чоловіче, хто поставив Мене над вами судити чи ділити?
15 I сказав їм: Дивіться, стережіться користолюбства, бо життя людини не полягає в достатку її майна.
16 I розповів їм притчу: В одного багатого чоловіка добре вродила нива.
17 I він міркував у собі: Що мені робити? Нíкуди мені зібрати свої плоди.
18 I сказав: Ось що зроблю: знесу свої комори, побудую більші і зберу туди весь мій урожай і все моє добро.
19 I скажу своїй душі: Душе! Багато добра в тебе складено на довгі роки: відпочивай, їж, пий, веселися.
20 Та Бог сказав йому: Безумний! Цієї ночі твою душу заберуть у тебе. Кому ж дістанеться те, що ти заготовив?
21 Так буде з тим, хто збирає скарби для себе, а не для Бога багатіє.
22 I сказав Своїм учням: Тому кажу вам: не турбуйтесь про своє життя, що вам їсти, ані про своє тіло, у що одягнутись.
23 Життя більше за їжу, і тіло — за одяг.
24 Погляньте на во́ронів: вони не сіють, не жнуть, немає в них ні сховищ, ні комор, і Бог годує їх. Наскільки ж ви цінніші за птахів!
25 Та й хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту бодай один лікоть?
26 Якщо ж найменшого не можете зробити, то чого турбуєтесь про інше?
27 Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що навіть Соломон в усій своїй славі не одягався, як будь-яка з них.
28 Якщо ж траву в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то наскільки більше вас, маловіри!
29 I ви не шукайте, що вам їсти чи що пити, і не тривожтесь.
30 Бо всього цього шукають народи світу, а ваш Отець знає, що ви маєте в цьому потребу.
31 Натомість шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
32 Не бійся, мала отаро, бо ваш Отець благоволив дати вам царство.
33 Продайте своє майно і дайте милостиню; зробіть собі калитки, що не старіють, скарб на небесах, що не вичерпується, куди злодій не наближається і де міль не точить.
34 Бо де ваш скарб, там буде й ваше серце.
35 Хай ваші стегна будуть підперезані і світильники запалені,
36 а ви самі подібні до людей, які чекають свого господаря, коли він повернеться з весілля, щоб, як прийде й постукає, відразу відчинити йому.
37 Блаженні ті раби, яких господар, прийшовши, застане за пильнуванням. Iстинно вам кажу: він підпережеться, і посадить їх, і, підійшовши, буде прислуговувати їм.
38 I якщо прийде о другій сторожі чи прийде о третій сторожі і застане їх за тим, то блаженні ті раби.
39 Знайте ж те, що якби знав господар дому, у який час прийде злодій, то пильнував би і не дав би прокопати свій дім.
40 Тож і ви будьте готові, бо в час, у який не думаєте, прийде Син Людський.
41 Петро сказав Йому: Господи, Ти для нас розповідаєш цю притчу чи й для всіх?
42 Господь сказав: Хто ж тоді вірний і розумний управитель, якого господар поставить над своїми слугами давати своєчасно міру хліба?
43 Блаженний той раб, якого його господар, прийшовши, застане, що так робить.
44 Iстинно вам кажу, що над усім своїм майном поставить його.
45 Якщо ж той раб скаже у своєму серці: Бариться прийти мій господар, — і почне бити слуг та служниць, і їсти, і пити, і напиватися,
46 то господар того раба прийде в день, у який той не чекає, і в час, про який той не знає, і розітне його навпіл, і призначить йому долю з невіруючими.
47 I той раб, який знав волю свого господаря, і не приготував, і не зробив за його волею, буде битий багато.
48 А той, який не знав і зробив варте побоїв, буде битий мало. З кожного ж, кому багато дано, багато й вимагатиметься, і кому багато ввірили, з того більше й спитають.
49 Вогонь прийшов Я принести на землю і як Я хочу, щоб він уже загорівся.
50 Хрещенням Я маю охреститись, і як Я томлюся, поки це здійсниться.
51 Ви думаєте, що Я прийшов дати мир на землі? Ні, кажу вам, але розділення.
52 Бо віднині п’ятеро в одному домі будуть розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох.
53 Батько розділиться проти сина, і син проти батька, мати проти дочки, і дочка проти матері, свекруха проти своєї невістки, і невістка проти своєї свекрухи.
54 Сказав же й народу: Коли ви бачите, що з заходу піднімається хмара, то відразу кажете: Буде злива, — і так стається.
55 А коли бачите, що дує південний вітер, то кажете: Буде спека, — і це стається.
56 Лицеміри! Вигляд неба й землі розпізнавати ви вмієте, як же цього часу не розпізнає´те?
57 Чому ж ви й самі не судите, що справедливе?
58 Коли йдеш зі своїм суперником до правителя, то доклади в дорозі зусиль, щоб звільнитися від нього, щоб він не потягнув тебе до судді, а суддя не віддав тебе судовому виконавцю, а виконавець не посадив тебе у в’язницю.
59 Кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не віддаси й останньої лепти.