Hebrews 3
1 Тому, святі брати, учасники небесного поклику, подумайте про апостола й первосвященника нашого визнання, Христа Ісуса,
2 Який вірний Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей був вірний в усьому Його домі.
3 Бо Він удостоєний настільки більшої слави, ніж Мойсей, наскільки більшу честь, ніж дім, має той, хто збудував його.
4 Бо кожен дім хтось будує, а Тим, Хто збудував все, є Бог.
5 І Мойсей був вірний в усьому Його домі, як слуга, для засвідчення того, що мало бути звіщено пізніше,
6 а Христос — як Син над Його домом; Його ж домом є ми, якщо тільки сміливості й похвальби надією будемо твердо триматися до кінця.
7 Тому, як каже Святий Дух: Сьогодні, коли почуєте Його голос,
8 не робіть твердими своїх сердець, як під час нарікання у день спокушання в пустелі,
9 де спокушали Мене ваші отці, випробовували Мене і бачили Мої діла сорок років.
10 Тому Я розгнівався на той рід і сказав: Вони завжди блукають серцем, вони не пізнали Моїх шляхів.
11 Так що Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть у Мій відпочинок.
12 Дивіться, брати, щоб у когось із вас не було злого серця з невір’ям, яке відступає від Бога живого,
13 але вмовляйте один одного кожного дня, доки триває «сьогодні», щоб не затвердів хтось із вас через оманливість гріха.
14 Бо ми стали учасниками Христа, якщо тільки початкової впевненості будемо твердо триматися до кінця,
15 поки говориться: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не робіть твердими своїх сердець, як під час нарікання.
16 Бо деякі, почувши, нарікали, але не всі, які вийшли з Єгипту з Мойсеєм.
17 На кого ж Він гнівався сорок років? Чи не на тих, що згрішили, чиї трупи впали в пустелі?
18 Кому ж Він поклявся, що вони не увійдуть у Його відпочинок, як не тим, що не повірили?
19 Тож бачимо, що вони не змогли ввійти через невір’я.