Hebrews 1
1 Бог, який багаторазово й багатоманітно говорив здавна до отців через пророків,
2 в останні ці дні проговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього, через Якого й світ створив.
3 Він, будучи сяйвом Його слави і точним образом Його особи і тримаючи все Своїм сильним словом, здійснив Собою очищення наших гріхів і сів праворуч Величі на висоті,
4 ставши настільки кращим за ангелів, наскільки вище, ніж у них, успадкував ім’я.
5 Бо кому коли з ангелів сказав Бог: Ти Син Мій, Я сьогодні народив Тебе, — і ще: Я буду Йому Отцем, і Він буде Мені Сином?
6 І ще, коли вводить Первістка у світ, то каже: І хай поклоняться Йому всі ангели Божі.
7 І про ангелів каже: Ти робиш Своїми ангелами духів і Своїми служителями полум’я вогню, —
8 а про Сина: Престол Твій, Боже, — на віки віків, жезл Твого царства — жезл правоти.
9 Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог оливою радості більше за Твоїх співучасників.
10 І: На початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса — діла Твоїх рук.
11 Вони зникнуть, а Ти пробуватимеш, і всі вони постаріють, як одяг,
12 і Ти згорнеш їх, як вбрання, і вони зміняться, а Ти Той самий, і Твої роки не скінчаться.
13 Про кого коли з ангелів сказав Бог: Сиди праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг?
14 Чи ж не всі вони службові духи, які посилаються на служіння тим, хто має успадкувати спасіння?