1У ці дні, коли примножувались учні, в елліністів виникло рéмствування на євреїв за те, що їхніх вдів нехтували при щоденній роздачі їжі.
2Тоді Дванадцятеро скликали зібрання учнів і сказали: Недобре нам залишити слово Боже і прислуговувати при столах.
3Тому, брати, підшукайте між собою сім мужів, що мають добре свідчення, повних Святого Духа й мудрості, яких ми поставимо над цією потребою.
4А ми будемо постійно пробувати в молитві та служінні словом.
5Ці слова сподобались усьому зібранню, і вони вибрали Стефана, мужа повного віри й Святого Духа, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу, прозеліта-антіохійця.
6Їх поставили перед апостолами, і ті, помолившись, поклали на них руки.
7І слово Боже росло, і число учнів у Єрусалимі сильно примножувалось, і дуже багато священників ставали слухняними вірі.
8А Стефан, повний віри й сили, чинив великі чудеса й знамення в народі.
9Деякі ж із так званої синагоги лібертинців, кірінейців, олександрійців і тих, що з Кілікії й Асії, устали й почали сперечатися зі Стефаном.
10Та не могли протистати мудрості й Духу, якими він говорив.
11Тоді вони підбили людей сказати: Ми чули, як він говорив хульні слова на Мойсея і Бога.
12І підбурили народ, старійшин і книжників, і, підійшовши, схопили його, і привели в Синедріон.
13І поставили лжесвідків, які казали: Цей чоловік не перестає говорити хульні слова проти цього святого місця і Закону,
14бо ми чули, як він казав, що цей Ісус Назаря́нин зруйнує це місце і змінить звичаї, які передав нам Мойсей.
15І всі, хто сидів у Синедріоні, вдивившись у нього, побачили його обличчя, як обличчя ангела.