1Почули апостоли й брати, які були в Іудеї, що і язичники прийняли слово Боже.
2І коли Петро прийшов у Єрусалим, то обрізані стали сперечатися з ним,
3кажучи: Ти ходив до необрізаних і їв з ними.
4Та Петро почав розповідати їм по порядку, кажучи:
5У місті Іоппії я молився і побачив у нестямі видіння: спускалася якась річ, ніби велике полотно, яке за чотири кінці опускалося з неба і спустилося до мене.
6Я вдивився в нього і, розглядаючи, побачив земних чотириногих, диких звірів, плазунів і пташок небесних.
7І почув я голос, що казав мені: Устань, Петре, заколи і їж!
8Та я сказав: Нізащо, Господи, бо ніщо осквернене чи нечисте ніколи не входило в мої вуста.
9Та голос з неба відповів мені вдруге: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим!
10Це сталося тричі, і все піднялося назад на небо.
11І ось відразу три чоловіки, послані до мене з Кесарії, стали біля дому, у якому я був.
12І Дух сказав мені, щоб я пішов з ними, нітрохи не сумніваючись. Зі мною пішли й оці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.
13І він розповів нам, як побачив у своєму домі ангела, що став і сказав йому: Пошли в Іоппію чоловіків і поклич Симона, званого Петром.
14Він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім.
15Коли ж я почав говорити, на них зійшов Святий Дух, як і на нас на початку.
16Тоді я згадав слово Господа, як Він сказав: Іоан хрестив водою, а ви будете охрещені Святим Духом.
17Тож якщо Бог дав їм такий самий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг заборонити Богу?
18Почувши це, вони стихли і прославили Бога, кажучи: Значить, і язичникам Бог дав покаяння для життя.
19Тим часом ті, що розсіялися від утисків, які виникли через Стефана, дійшли до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не говорячи слова нікому, крім іудеїв.
20А деякі з них були кіпрянами й кірінейцями; вони, прийшовши в Антіохію, говорили до елліністів, благовістячи про Господа Ісуса.
21І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа.
22Звістка про це дійшла до слуху церкви в Єрусалимі, і вони послали Варнаву піти в Антіохію.
23Він, прийшовши й побачивши благодать Божу, зрадів і вмовляв усіх рішучим серцем триматися Господа;
24бо він був чоловіком добрим і повним Святого Духа і віри. І чимало народу приєдналося до Господа.
25Тоді Варнава пішов у Тарс, щоб розшукати Савла, і, знайшовши його, привів його в Антіохію.
26Цілий рік вони збиралися з церквою і навчали чимало народу, і учні в Антіохії вперше стали називатися християнами.
27У ці дні прийшли з Єрусалима в Антіохію пророки.
28І один з них, на ім’я Агав, устав і сповістив Духом, що буде великий голод по всьому світу, який і був за кесаря Клавдія.
29Тоді учні постановили, кожен за своїм достатком, послати допомогу братам, які живуть в Іудеї,
30що й зробили, пославши її пресвітерам через Варнаву й Савла.