Acts 10
1 Був один чоловік у Кесарії на ім’я Корнилій, сотник із когорти, яка називається Італійською,
2 благочестивий, який боявся Бога з усім своїм домом, давав багато милостинь іудейському народу і завжди молився Богу.
3 Він близько дев’ятої години дня ясно побачив у видінні ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4 Той глянув на нього і, злякавшись, сказав: Що, Господи? Ангел сказав йому: Твої молитви і твої милостині піднялися перед Богом як пам’ятна жертва.
5 А тепер пошли в Іоппію чоловіків і поклич Симона, який зветься Петром.
6 Він гостює в одного Симона-чинбаря, дім якого біля моря; він скаже тобі, що ти маєш робити.
7 Коли ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, він покликав двох своїх слуг і благочестивого воїна з тих, що постійно служили в нього,
8 і, розповівши їм про все, послав їх в Іоппію.
9 Наступного дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро піднявся на дах помолитися близько шостої години.
10 І він зголоднів і схотів поїсти; поки ж готували, він впав у нестяму
11 і бачить: небо відкрите і до нього спускається якась річ, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, і опускається на землю.
12 У ньому були всякі земні чотириногі, дикі звірі, плазуни і пташки небесні.
13 І пролунав до нього голос: Устань, Петре, заколи і їж!
14 Та Петро сказав: Нізащо, Господи, бо я ніколи не їв нічого оскверненого чи нечистого.
15 І голос пролунав до нього знову вдруге: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим!
16 Це сталося тричі, і та річ піднялася назад на небо.
17 Коли ж Петро дивувався в собі, що б означало видіння, яке він побачив, аж ось чоловіки, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали біля воріт
18 і, погукавши, спитали, чи тут гостює Симон, званий Петром.
19 Поки Петро роздумував над видінням, Дух сказав йому: Ось три чоловіки шукають тебе.
20 Устань, зійди і йди з ними, нітрохи не сумніваючись, бо це Я послав їх.
21 Петро зійшов до чоловіків, посланих до нього Корнилієм, і сказав: Ось я той, кого ви шукаєте. З якої причини ви прийшли?
22 Вони сказали: Сотник Корнилій, чоловік праведний і який боїться Бога і має добре свідчення від усього іудейського народу, отримав повеління від святого ангела покликати тебе у свій дім і послухати від тебе словá.
23 Тоді він запросив їх і гостинно прийняв. Наступного дня Петро пішов з ними і разом з ним пішли деякі брати з Іоппії.
24 А ще наступного дня вони прийшли в Кесарію. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх рідних і близьких друзів.
25 Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його і, упавши в ноги, поклонився.
26 Та Петро підвів його і сказав: Устань, бо я і сам людина.
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і побачив багатьох зібраних,
28 і сказав їм: Ви знаєте, наскільки іудею не дозволено приставати чи приходити до чужинця; та Бог відкрив мені, щоб я не вважав ніяку людину оскверненою чи нечистою.
29 Тому я і беззаперечно прийшов, коли був покликаний. Тож питаю: з якої причини ви покликали мене?
30 І Корнилій сказав: Від четвертого дня й до цього часу я постився і о дев’ятій годині молився у своєму домі; і ось став переді мною чоловік у сяючому одязі
31 і сказав: Корнилію, твоя молитва почута і твої милостині згадані перед Богом.
32 Тож пошли в Іоппію і поклич Симона, який зветься Петром. Він гостює в домі Симона-чинбаря́ біля моря; він прийде і скаже тобі.
33 Я відразу ж послав до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер всі ми знаходимось перед Богом, щоб почути все, що наказано тобі Богом.
34 Петро відкрив уста і сказав: По правді пізнаю, що Бог не дивиться на особу,
35 але в кожному народі той, хто боїться Його і чинить праведність, приємний Йому.
36 Щодо слова, яке Він послав синам Ізраїля, благовістячи мир через Ісуса Христа (Він є Господом усіх),
37 то ви самі знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іоан, —
38 про Ісуса з Назарета: як Бог помазав Його Святим Духом і силою і Він ходив, роблячи добро і зцілюючи всіх, поневолених дияволом, тому що з Ним був Бог.
39 І ми свідки всього, що Він зробив у землі Іудейській і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві.
40 Його Бог воскресив на третій день і дав Йому являтися
41 не всьому народу, а свідкам, наперед вибраним Богом, тобто нам, які їли й пили з Ним після Його воскресіння з мертвих.
42 Він наказав нам проповідувати народу і свідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43 Про Нього всі пророки свідчать, що прощення гріхів отримає через Його ім’я кожен, хто вірує в Нього.
44 Ще Петро говорив ці слова, як на всіх, хто слухав слово, зійшов Святий Дух.
45 І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, були вражені, що й на язичників вилився дар Святого Духа.
46 Бо вони чули, як ті говорили іншими мовами і величали Бога. Тоді Петро відповів:
47 Хіба може хтось заборонити охреститися водою тим, які, як і ми, отримали Святого Духа?
48 І він наказав їм охреститися в ім’я Господа. Тоді вони попросили його залишитись у них на декілька днів.