1Слабкого у вірі приймайте без суперечок щодо переконань.
2Адже один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть зелень.
3Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть. А хто не їсть, хай не осуджує того, хто їсть, бо і його Бог прийняв.
4Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм паном він або стоїть, або падає. Але він встоїть, тому що Бог має силу підтримати його.
5Хтось відрізняє один день від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого власного переконання.
6Хто розрізняє дні, — для Господа розрізняє. [І хто не розрізняє днів, — для Господа не розрізняє]. Хто їсть, — для Господа їсть, адже заносить подяку Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
7Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає.
8Якщо живемо, — для Господа живемо; якщо вмираємо, — для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, — ми є Господні!
9Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими.
10Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата зневажаєш? Адже всі ми станемо перед Божим судом,
11як написано: Я живу, — каже Господь, — і схилиться переді Мною кожне коліно, і визнає Бога кожний язик!
12Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13Так що вже не осуджуймо один одного, але радше судімо про те, щоб не ставити братові перешкоди чи спокуси.
14Я знаю і певний у Господі Ісусі, що немає нічого нечистого самого в собі; тільки тому, хто вважає щось нечистим, — воно і є нечисте.
15Бо якщо через їжу твій брат страждає, то ти вже не з любов’ю поводишся, — не губи своєю їжею того, за кого помер Христос.
16Отже, нехай ваше добре не зневажається.
17Адже Царство Боже — не їжа й не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
18Хто цим служить Христові, той і Богові до вподоби, і людьми шанований.
19Тому дбаймо про мир і про те, що служить для збудування одне одного.
20Заради їжі не руйнуй Божого діла. Бо все чисте, але біда тій людині, яка їсть на спокусу.
21Добре не їсти м’яса, не пити вина, — не робити нічого, через що твій брат спотикається, [або спокушується, або слабне].
22Ти маєш переконання? Май його для себе самого перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує себе за те, у чому впевнений.
23А хто сумнівається, коли їсть, — уже осуджений, бо робить це не з віри. А все, що не з віри, — гріх.
24[Тому, Хто за моїм Євангелієм і проповіддю Ісуса Христа може вас зміцнити згідно з відкриттям тайни, яка споконвіку замовчувалася,
25а нині, за наказом вічного Бога, виявлена через Писання пророків і розголошена для утвердження віри між усіма народами,
26Єдиному премудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь].