1Кожна людина нехай кориться вищій владі, бо немає влади, яка не була б від Бога, а чинні [влади] встановлені Богом.
2Хто противиться владі, противиться Божій постанові; хто противиться, той накликає на себе осуд.
3Правителі страшні не для добрих діл, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добро — і матимеш від неї похвалу.
4Правитель — Божий слуга, він тобі на добро. А якщо зло робиш, бійся, бо не даремно він носить меч. Він є Божим слугою, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло.
5Йому треба коритися не тільки з огляду на його гнів, а й заради власної совісті.
6Тому ви й податки платите, бо вони — слуги Божі, які саме за цим і стежать.
7Віддавайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому пошану — пошану.
8Нікому нічого не будьте винні, за винятком любові одне до одного. Адже хто любить іншого, той виконав Закон.
9Оскільки: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не пожадай… та будь-яка інша заповідь міститься в цьому вислові: Люби ближнього свого, як самого себе!
10Любов не чинить ближньому зла, тож любов — це виконання Закону.
11Отже, ви знаєте час, що пора вже нам від сну прокинутися. Бо тепер спасіння ближче до нас, ніж тоді, коли ми повірили.
12Ніч минула, день наблизився, тому відкиньмо діла темряви і зодягнімося в броню світла.
13І будемо жити пристойно, як удень, — не в гульні та пияцтві, не в розпусті й розбещеності, не у сварках і заздрощах,
14але зодягніться Господом Ісусом Христом і турботу про тіло не перетворюйте на пожадливості.