1На закінчення — для восьмої. Псалом Давида.
2Господи, спаси мене, бо зник праведний, бо рідко зустрінеш правду між людськими синами.
3Кожний говорив пусте своєму ближньому, у серця зрадливі уста, — в серці вони говорили [зло].
4Нехай знищить Господь усі зрадливі уста і зухвалий язик
5тих, які говорять: Величаймо наш язик, і уста наші — при нас! Хто наш володар?
6Задля страждань жебраків та стогону убогих підіймуся нині, — говорить Господь, — пошлю спасіння і відкрито скажу про це.
7Господні слова — чисті слова, очищене вогнем срібло, випробуване в землі — сім разів очищене.
8Ти, Господи, збережеш нас та охоронятимеш нас і від цього роду й навіки.
9Довкола кружляють безбожники, та зі Своєї висоти Ти подбав про людських синів.