1На закінчення. Псалом Давида. Я на Господа покладаю надію. Як же ви можете казати моїй душі: Втікай у гори, як той горобець?
2Ось грішники натягнули тятиву лука, приготовили в сагайдаку стріли, щоб у темряві перестріляти довірливих серцем.
3Адже вони зруйнували те, що Ти впорядкував. А що зробив праведний?
4Господь у Своєму святому храмі, Господь — Його престол на небі. Його очі споглядають на бідного, Його повіки стежать за людськими синами.
5Господь досліджує праведного і безбожника, а той, хто любить неправедність, ненавидить свою душу.
6Він, наче дощ, пошле пастки грішникам; вогонь, сірка та нищівний вітер — це частка їхньої долі.
7Бо праведний Господь, Він полюбив праведність, і Його обличчя споглядає праведність.