1Уважайте: не робіть ваших добрих учинків перед людьми, щоб вони вас бачили, бо не будете мати нагороди від вашого Отця, Який на небесах.
2Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Запевняю вас: вони вже одержують свою нагороду.
3А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука,
4щоби твоя милостиня була в таємниці, — і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі [явно].
5І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Запевняю вас: вони одержують свою нагороду.
6Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, — і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно].
7Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані.
8Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього.
9Тому-то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє,
10нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі;
11хліб наш насущний дай нам сьогодні,
12і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,
13і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. [Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь ].
14Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець;
15якщо ж не прощаєте людям [їхніх переступів], то й ваш Отець не простить вам ваших переступів.
16Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, які сумують, виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Запевняю вас, що вони вже одержують свою нагороду.
17Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє,
18аби постити не напоказ людям, але таємно — своєму Отцеві; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
19Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть,
20а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть.
21Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.
22Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, усе твоє тіло буде світлим,
23а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява!
24Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні.
25Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг?
26Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них?
27Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть?
28І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть;
29та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них.
30Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри?
31Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося?
32Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте.
33Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться.
34Отже, не журіться про завтрашній день, бо завтрашній день і сам про себе поклопочеться; вистачає дневі власних турбот.