1Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні.
2І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи:
3Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.
5Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.
7Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.
8Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.
10Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.
11Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене.
12Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.
13Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди.
14Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі.
15І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі.
16Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах.
17Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити.
18Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться.
19Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.
20Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного.
21Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду.
22А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака ( виродок ), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну.
23Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,
24залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.
25Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці.
26Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.
27Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.
28А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.
29Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної].
30І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни.
31Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй листа про розлучення.
32А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб.
33Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої.
34А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом,
35ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;
36не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.
37Тож нехай же буде ваше слово «так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого.
38Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб.
39А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.
40А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща.
41Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, іди з ним дві.
42Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
43Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога.
44А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас,
45щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних.
46Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять?
48Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.